Майбутнє газопроводу OPAL: Гібридна капітуляція під виглядом «ринкового посилення»?

09-12-2016

Мутне повідомлення

28 жовтня на сайті Європейської Комісії з’явилося довгоочікуване повідомлення прес-служби щодо майбутнього газопроводу OPAL, який фактично є сухопутнім продовженням газопроводу Nord Stream-1. Станом на 13 листопада, власне рішення ще не оприлюднене, тому поки що можна аналізувати лише згадане повідомлення прес-служби ЄК.

Для початку потрібно пояснити, що ще у 2009 році 50% потужностей газопроводу OPAL (тобто 18,25 млрд. куб. м) було вилучено з-під дії правил т. зв. ІІІ енергетичного пакету і фактично зарезервовано для сировини, яку Газпром качає газопроводом Nord Stream-1. Тоді винятковий статус для Газпрому ЄК надала чітко після ІІ газової війни Росії проти України, що прямо вказувало на ефективність жорстких дій та шантажу Кремля у відстоюванні своїх інтересів.

У повідомленні з 28 жовтня ц.р. мова йде про те, що Газпрому гарантується ще щонайменше 30% потужностей OPAL. Також російський монополіст може розраховувати і на значніші преференції, якщо буде дотримуватися ринкових правил і продаватиме сировину на основі короткострокових контрактів на аукціонах за базовою ціною. Також оператор OPALмає отримати сертифікат регулятора Німеччини та ЄК, що власне не становитиме жодної проблеми. Фактично мова йде про те, що Газпром отримує можливість транспортувати без необхідності дотримання правил ІІІ енергопакету додаткових 10,2 млрд. куб. газу з газопроводу Nord Stream-1. Тобто, потенційно Україна втрачає ще 10 млрд. куб. транзиту блакитного палива власною територію.

Експерти вже звертають увагу на нехарактерну в цьому випадку рису процесу прийняття рішень ЄК. Йдеться про неоприлюднення змісту власне рішення та досить обтічне повідомлення, яке не відповідає на низку запитань. ЄК, яка переважно регулює «все що треба і не треба», цього разу не уточнює чи розрізнятиме «транзитний» газ від призначеного для споживачів на ринку Німеччини або не уточнює критеріїв, які будуть застосовуватися за надання доступу до надлишкових 20% потужностей газопроводу.

Слід згадати, що через специфіку ринків газу в Центральній Європі, такий хід ЄК сильно б'є по інтересах країн Вишеградської четвірки, в першу чергу, Польщі. Тому реакція Варшави на повідомлення не забарилася. Голова правління PGNiG Пьотр Возьняк вже заявив, що, якщо повідомлення підтвердиться появою відповідних рішень, Варшава буде відстоювати свої інтереси в судах. Над Віслою звертають увагу на те, що окрім удару по газовому ринку Польщі, зростає ризик поблажливого трактування щодо позицій Газпрому в триваючому багато років антимонопольному розслідуванні щодо дій російського гіганта в Центральній Європі. Якщо додати до цього, що ЄК назвала своє повідомлення «посиленням ринкових умов шляхом ревізії рішення про винятковий статус газопроводу OPAL», - це звучить, як знущання і чіткий сигнал країнам Вишеграду про їхню «другосортність».

«Запрошення до шантажу»

Очевидним наслідком, що випливає з такого розвитку подій, є економічні втрати від транзиту російського газу територією України. Проте, складається враження, що не економічні втрати є найгіршими, а загальна політична і геополітична обстановка, на фоні якої це все відбувається.

По-перше, послаблення газових ринків країн Центральної Європи буде скорочувати потенціал диверсифікації України завдяки інтеграції з цими ринками. Варто нагадати нещодавню заяву польських чиновників високого рангу, в якій йшлося про пріоритет українського напрямку в експорті сировини з терміналу LNG та Baltic Pipe. Рішення ЄК б'є по цих планах Польщі, що ускладнюватиме поставки газу в Україну.

По-друге (і це мабуть, ключовий наслідок), основний ризик полягає у фактичному запрошенні Кремля до продовження своєї політики з допомогою саме жорстких інструментів. Такий подарунок Москві набирає особливих барв на фоні ширшого контексту подій: анексія Криму, військова агресія на Донбасі, санкції Заходу, продовження гібридних методів проти України та Європи, обстріли Алеппо та регулярні порушення прав людини в окупованому Криму та власне в РФ. І вкінці цього списку «подвигів» Росії на неї чекає приємна несподіванка у вигляді підвищення виняткового статусу Газпрому. Така поведінка ЄК Росією читатиметься, як прояв слабкості та високої вразливості Брюсселя на тиск. І врешті-решт підтвердження правильності російського курсу на ведення гібридних методів агресії та готовність Заходу домовлятися з Москвою за принципами business as usual. Польський євродепутат Яцек Саріуш-Вольскі назвав це «запрошенням до шантажу». Все це - гарантія агресивних дій Кремля в майбутньому.

Також, схоже, що Берлін і Брюссель не розуміють ризиків для європейської солідарності. Польщі фактично вказали місце в ієрархії, де їй відводиться роль країни другої категорії. А, якщо підтвердяться чутки про те, що незабаром ЄК завершить великим пшиком кількарічне антимонопольне розслідування щодо політики Газпрому в Центральній Європі, розчарування в регіоні буде дуже великим. Це серйозно порушить єдність ЄС, про що власне мріють в Кремлі… Після цього грати на внутрішніх європейських розбіжностях стане ще легше, що відкриватиме нові горизонти перед Росією.

По-третє, серед наслідків слід не виключати потенційне поховання проекту Nord Stream-2. Марош Шевчовіч, заступник голови ЄК з питань Енергетичної Спільноти сказав, що для російського газу Nord Stream-1 та додаткові потужностіOPAL є достатніми. Тому друга нитка непотрібна. Навіть, якщо існує неформальна домовленість з Газпромом з цього приводу, вона фактично нічого не варта. І власне Газпром почувається настільки самовпевнено, що не соромиться про це говорити вголос. Представники компанії вже заявили, що після розірвання відповідної угоди акціонерів, добудують газопровід власними силами. Також варто звернути увагу на заяву, яку зробив Олександр Медведєв - заступник голови правління Газпрому. Попри явний успіх Росії, яким є рішення ЄК, Медведєв чітко підкреслив, що компанія не задоволена «одностороннім прийняттям рішення Єврокомісією» і уважно вивчає його наслідки. А це - явна спроба підготовки підґрунтя до подальших торгів, тиску і досягнення своїх цілей з боку Газпрому.

Реакція Києва. Заяви і дії…

Наразі реакція Києва була досить різкою. В той же час, попри те що повідомлення зацікавило Президента, МЗС та керівництво Нафтогазу, які оприлюднили відповідні заяви, із них не можна зрозуміти, що і як саме Київ збирається робити далі. Натомість здається, що алгоритм дій (власне дій, а не заяв) має охоплювати рішучі кроки, які досить легко, принаймні для початку, окреслити. В основному вони стосуються зобов'язань Брюсселя перед Україною, що випливають зі статті 274 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Також потрібно нагадати Брюсселю, що коли з одного боку вимагають продовжити непрості реформи газового сектору в Україні в частині unbundling, а з іншого - ЄК сприяє зниженню потенціалу, - то це суперечить одне одному.

Необхідним кроком має бути інтенсифікація зусиль з партнерами з країн Вишеградської четвірки, в першу чергу, Польщею, яка найбільш зацікавлена в припиненні ганебних рішень ЄК. Безумовно, обом столицям потрібно проявити чималу активність в німецькому інформаційному просторі. Цей фактор набирає особливої ваги з урахуванням серйозних розбіжностей в німецькому політикумі, який фактично розділився на дві частини щодо бачення проблеми енергетичної співпраці з Росією та країнами Центральної Європи. Саме з частиною еліт Німеччини потрібно активно продовжувати діалог і координувати дії…

Павло Кост,

координатор проектів Демократичного співтовариства Схід (Варшава), член Експертної Ради ЦДАКР

Читайте также
Другие материалы рубрики