Дороги к храму: лютеране

16-12-2019

Лютеранство — одно из наиболее старых протестантских течений в христианстве. С лютеранством связано само возникновение понятия протестантизма, поскольку именно лютеран стали называть протестантами после их протеста в немецком городе Шпайере (1629 г.). Лютеранство возникло в результате реформационного движения в Германии в XVI веке, а затем и во время формирования государственных церквей скандинавских стран. Основные принципы вероучения лютеранской церкви были сформулированы в ходе борьбы Мартина Лютера и его сподвижников против злоупотреблений Римско-католической церкви с одной стороны и более радикальных протестантских движений — с другой. Лютеране исповедуют Триединого Бога и Богочеловеческую природу Иисуса Христа, распятого на кресте, спустившегося в ад, воскресшего и вознесшегося на небо, чтобы в конце времен прийти вновь для суда над живыми и мертвыми. Важное место в доктрине занимает концепция первородного греха, который может быть преодолен исключительно действием благодати (лат. Sola Gratia), выражаемой в вере (лат. Sola Fide). 

На вопросы газеты «Время» отвечает пастор общины «Всех святых» Украинской лютеранской церкви (УЛЦ) в Харькове Виктор Хаустов.

Слухняні Слову Божому
— Какие визуальные символы и тексты являются в вашей религии священными, сакральными?
— Єдиним сакральним текстом для нас є канонічні книги Біблії як непомильне Слово Боже. Також маємо віросповідні книги, що пояснюють наше розуміння Біблії. Це Книга Злагоди, яка відкривається 3-ма Символами віри (Апостольським, Нікейським, Афанасіївським). Це засвідчує наш прямий зв'язок з апостольським часом та приналежність до вселенської церкви. Ще Книга Злагоди містить Ауґзбурзьке віро­сповідання 1530 р., Катехізиси Мартіна Лютера та інші праці реформаторів XVI століття.
Для нас жоден візуальний символ не є сакральним сам по собі. Ми використовуємо різьбу і церковний живопис з педагогічною та естетичною метою, але не для поклоніння. Хоча центр нашої проповіді «Христос розп’ятий» (1Кор.1:23), ми робимо акцент не на хресті самому по собі, а на «Слові про хрест» (1Кор.1:18) — тобто на тексті та змісті Біблійного послання, не поклоняючись дерев'яному чи іншому хресту.
— Назовите три самые значимые даты в религиозном календаре вашей конфессии. Как должен провести этот день (дни) верующий человек? Существуют ли в эти и/или другие дни ограничения в трудовой и иной деятельности?
— Це Різдво Ісуса Христа, Його Воскресіння та День П'ятдесятниці, чи Трійці.
Четверте суто лютеранське свято — День Реформації, який ми відзначаємо 31 жовтня, бо саме цього дня 1517 р. Мартін Лютер оприлюднив 95 тез, закликавши до реформ церкви.
Кожен із цих днів та кожну неділю вірні мають проводити в церкві, дякуючи Богу за милість, явлену в Ісусі: «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Ів.3:16).
У разі потреби можна робити будь-яку необхідну працю, але після Служби добре відпочити і не спокушувати працею інших християн, які вірують, що в цей день працювати не можна.
— Какие правила в поведении, внешнем виде (одежда и пр.), питании обязан соблюдать приверженец вашего религиозного течения?
— Ми не маємо обмежень у їжі. Але природно, що серце віруючого не бажатиме гучних бенкетів під час Великого посту, а особливо у Велику П'ятницю.
Також не маємо особливого одягу в побуті. Але очікуємо, що брати та сестри будуть зодягатися так, щоб бути «світлом для світу». На Богослужіння пастирі одягають літургійні шати, а вірні — звичайний одяг без особливих обмежень, але з повагою до Бога та людей. Наприклад, я прошу братів, щоб не приходили на служіння в шортах, яким би літо не було спекотним.
— Позволяет ли ваша вера служить в армии (брать в руки оружие), быть избирателем и кандидатом в политических выборах, участвовать в переписях населения, получать идентификационный код?
— Все це наша віра дозволяє, але за умов послуху Божим заповідям та законам України. Часом законодавство супе­речить Біблії, тоді ми слухняні Слову: «Бога повинно слухатися більш, як людей» (Дії 5:29).
— Сколько, хотя бы приблизительно, верующих насчитывает ваша религиозная общность в Харькове и области? Сколько имеется храмов (приходов, молельных домов)?
— Ми представлені у Харкові громадою «Всіх святих» та місією в Ізюмі. Разом до 40 людей. Служимо в орендованих приміщеннях.
— Как часто проходят богослужения? 
— Щонеділі Служба із Господньою Вечерею, Біблійні заняття. Є зустрічі на тижні.
— Религиозные службы мужчин и женщин проводятся совместно или раздельно?
— Разом. Можуть бути окремі зустрічі для братів та сестер на тижні у зв'язку з певною тематикою чи інтересами.

Sola Scriptura

— Существуют ли сложности в жизнедеятельности религиозной общины в связи с тем, что она находится на так называемой канонической (традиционной) территории православия?
— Часом бувають непорозуміння з окремими людьми через їхні уявлення, що відбивають певні міфи масової свідомості. Здається, зазвичай саме з тими, хто не відвідує богослужінь жодної церкви. Але за 13 років служіння я не мав жодного конфлікту з будь-яким православним служителем чи громадою.
— В чем, по-вашему, главные расхождения между основными христианскими направлениями — католичеством, православием и протестантизмом? Верите ли вы, что когда-нибудь все христианские течения сольются воедино?
— Для нас розбіжності між православ'ям та католицизмом несуттєві. А протестантизм від них відрізняє гасло Sola Scriptura (Тільки Писання), бо не приймає неканонічні книги Біблії чи церковні традиції, що суперечать Слову Божому.
Ми перші протестанти й відрізняємося від решти. Але найперше, маю підкреслити, що нас об’єднує Біблія та Христос. Ісус каже: «Дослідіть-но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, — вони ж свідчать про Мене» (Ів.5:39). Тому ми віруємо, що в будь-якій християнській конфесії є спасенні люди. Але певні, що наше віросповідання найкращим чином викладає всі Біблійні доктрини та показує шлях спасіння — уповання тільки на Ісуса.
Отже, ми не погоджуємося, коли шукають інших посередників між Богом і людьми, крім Христа; коли уповають на діла, а не на Ісуса. «Бо спасенні ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий, не від діл, щоб ніхто не хвалився» (Еф.2:8,9). Це показує ще одну особливість лютеран. Ми сповідуємо, що віра — дар Божий. Ніхто не може прийти до Бога сам, а тільки через Духа Святого.
Від решти протестантів відрізняємось тим, що віримо в силу двох таїнств — Хрищення (тому ми Христимо дітей) та Господньої Вечері (певні, у Причасті до нас реально, а не символічно приходить Ісус тілом і кров’ю). Будь-які компроміси ведуть до втрати серця нашої віри.
А різні конфесії можуть злитися на землі, коли для них стане неважливим віросповідання чи їх будуть змушувати до цього силою. Але всі ніколи не об’єднаються. Завжди буде залишок вірних Слову Божому.
І я певний, що всі християни, які справді уповали на Ісуса, зустрінуться на Небесах і разом будуть співати Йому хвалу.
— Критики религиозного мировоззрения как такового заявляют, основываясь на данных науки, что все вокруг нас и сам человек созданы не Божьим промыслом, а природой и эволюцией. И вера в какую-либо высшую силу — своеобразное отражение в сознании людей непонятных для их разума явлений. Что вы скажете в ответ?
— Висновки науки мінливі, а Бог і Його Слово непорушні. Наука не може ані довести, ані спростувати існування Бога. Він Творець і недослідимий для нас.
Біблія каже: «Безумний говорить: «Нема Бога!» (Пс.13:1). Згадаймо й Достоєвського: «Якщо Бога нема — все дозволено». Подивімося на плоди атеїзму в Україні. Дві жахливі світові та громадянська війни, Голодомори, репресії, переслідування дисидентів та віруючих, моторошна статистика абортів. І, незважаючи на всі багатства колишнього СРСР, — криза, що призвела до розпаду імперії з негативними соціально-економічними наслідками.
Про смерть релігії було багато «пророцтв» від французьких енциклопедистів, Ніцше, радянських лідерів... Але люди й нині вірять у Бога, а багато «володарів дум», ідео­логій чи тоталітарних держав зазнали краху.
— Где и как готовят священнослужителей? Какие требования предъявляются к соискателям духовного звания? Может ли быть священником, скажем, женщина?
— Пастирів та дияконів готує церква у власній семінарії чи за кордоном. Бажаючий служити має бути тільки чоловіком, членом церкви та мати рекомендації свого пастора. Біблія говорить, що служитель «має бути бездоганний, муж однієї дружини, тверезий, невинний, чесний, гостинний до приходнів, здібний навчати, не п'яниця, не заводіяка, але тихий, несварливий, не сріблолюбець, щоб добре рядив власним домом, що має дітей у слухняності, бо хто власним домом рядити не вміє, як він зможе пильнувати про Божу Церкву...» (1Тим.3:2-8).
— Получают ли зарплату священнослужители? Можете назвать ее размер? Если нет денежного довольствия, то кто их содержит?
— Служителі церкви отримують зарплатню та платять податки, бо написано: «А хто Слова навчається, нехай ділиться всяким добром із навчаючим» (Гал.6:6), «тож віддайте належне усім: кому податок — податок, кому мито — мито». (Рим.13:7). Розмір зар­платні різний, але не великий для України. Зазвичай пожертв вірних на цю статтю бюджету місцевої громади не вистачає, тому надходить допомога з Єпископату. Мета громад на цьому полі діяльності — повна фінансова незалежність.
— Занимается ли религиозная организация волонтерством и благотворительностью? Если да, то из каких финансовых источников, кроме пожертвований верующих (прихожан), выделяются необходимые на это средства?
— Крім власних фінансів, сил та часу, інколи використовуємо підтримку від лютеранських церков із-за кордону.

Шукали Царства Небесного
— Как ваша конфессия относится к светской музыке, современным танцам, изобразительному искусству, театру, кино, спортивным состязаниям?
— Ми євангельська церква і не контролюємо кожен крок, а навчаємо відповідального використання християнської свободи. Коли щось не суперечить Божим заповідям, ми теж не забороняєм.
Але щирий лютеранин не буде слухати чи грати сатанинську музику, брати участь у театральних постановках із ненормативною лексикою чи танцювати сороміцькі танці. 
Разом з тим, Слово закликає: «І все, що тільки робите… — робіть у Ім'я Господа Ісуса, дякуючи через Нього Богові й Отцеві» (Кол.3:17). І ми можемо використати на славу Божу форму сучасного мистецтва, переосмисливши його зміст. Нещодавно в нашій громаді переспівано на християнський лад пісню «Sleeping sun» фінської симфо-рок-групи «Nightwish» у перекладі та виконанні наших сестер.
А Св. Павло у посланнях використовував образи зі спортивних змагань. Нещодавно я був у Польщі в музеї Реформації, і мені із гордістю показали фото лютеранина — олімпійського чемпіона.
— Как ваша конфессия относится к табакокурению, употреблению спиртных напитков? Осуждаются ли и в какой форме различные зависимости (алкоголизм, наркомания, игромания и т. п.)?
— Залежність у будь-якій формі засуджується Біблією. Можна зробити собі богом не тільки пляшку чи цигарку, але улюблену спортивну команду, їжу, гроші чи навіть Батьківщину і власних дітей. А Христос каже, щоб ми найперше шукали Царства Небесного, а решта — додасться.
Наркоманія — очевидний гріх. А вживання спиртних напоїв ми не забороняємо, а, відповідно до Біблії, застерігаємо від пияцтва. Залежна ж людина знає, що їй зовсім не можна вживати алкоголь (крім вина Господньої Вечері). Ми не вітаємо паління, але не відлучаємо від Причастя тих, хто палить. Хоча в моїй громаді майже ніхто не палить, я прошу не палити таких членів громади чи відвідувачів біля церкви, рекомендуючи утримуватися від цієї шкідливої звички хоча б у неділю. 
— Как ваша конфессия относится к однополой любви, до- и внебрачному сексу, контрацепции, абортам?
— Біблія називає гомосексуалізм гріхом, каже, що такі люди не ввійдуть до Царства Божого (1Кор.6:9-11). Але є добра новина: серед прощених грішників у місті Коринті були колишні гомосексуалісти. Нині дискусія про ставлення до гомосексуалізму гостра, бо певні рухи пропонують змінити Біблію та заявляють, що так звана «одностатева любов» не є гріхом. На жаль, є так звані «лютеранські церкви», що просувають таку «теологію». Але це не ми.
Передшлюбний та позашлюбний секс також є порушенням заповіді «Не чини перелюбу». Слово Боже закликає: «Нехай буде в усіх чесний шлюб та ложе непорочне…» (Євреїв 13:4).
Аборти є порушенням заповіді «Не вбивай». Ми віримо, що життя людини розпочинається саме з моменту запліднення й для контрацепції рекомендуємо засоби, що не мають абортивної дії.
— Как поступит религиозная община, если один из ее членов захочет связать себя узами брака с человеком другой веры или атеистом?
— Найкращий шлюб — коли Христос є його основою. В ідеалі чоловік та дружина мають бути лютеранами. Теж непогано, коли обидва християни різних конфесій. Набагато більше проблем, коли хтось нехристиянин. Ми пояснюємо й застерігаємо в таких випадках перед шлюбом, але не забороняємо.
На жаль, через те, що часом гріховна природа християнина бере гору, навіть шлюб двох одновірців може розпастися. Але це виняток.
А буває, хоч і не часто, що хтось може увірувати в Ісуса через дружину чи чоловіка християнина. І тоді шлюб покріплюється.
— Одобряет ли ваша конфессия новые медицинские технологии — искусственное оплодотворение, клонирование и т. д.?
— Штучне запліднення не вітаємо, крім випадків, коли є шанс мати дитину завдяки такій маніпуляції в самому подружжі. Не схвалюємо й сурогатне материнство. У Біблії є приклад. Бездітна Сарра порадила чоловіку Аврааму взяти наложницю-рабиню, щоб у них був син хоча б від тої. Син народився, але це не стало благословенням. Пізніше Бог дав обіцяного Ним сина Ісака, а в майбутньому його нащадком став Христос. А взагалі бездітність християнській подружній парі варто приймати як свій хрест, пам'ятаючи, що є багато сиріт, потребуючих усиновлення.
Ми проти клонування людини, бо це спроба втручання у Божий привілей творіння. Але як і за яких обставин можливо використовувати досягнення генної інженерії, щоб це не суперечило заповідям, потрібно обговорювати в кожному окремому випадку. Поки що це тільки розвивається. Нема сумнівів, є і будуть спроби використовувати це на зло. Бо така природа людини, що впала в гріх. І є велика спокуса продовжити життя за будь-яку ціну. Але Біблія показує, що це життя тимчасове, а попереду тільки два варіанти. Христос каже: «Якщо тебе спокушають око чи рука, то краще втратити їх та ввійти в Царство Небесне, аніж бути вкиненим в геєнну огненну навіки» (Мт.5:29,30). То я переконаний: кілька зайвих років чи десятиліть земного життя не варті вічного прокляття.

Найвища чеснота — любов 
— В чем ваша религия видит проявление наивысшей добродетели и какой грех считается самым тяжелым? Является ли таковым неверие в Бога?
— Через даровану нам віру та прощення гріхів ми отримуємо праведність Христа. Усі чесноти випливають саме з християнської віри. Біблія каже про різні чесноти. Думаю, найвищою є любов. А особливо жертовна християнська любов, що в нашому житті залишається тільки слабким відблиском Божої любові, явленої на Голгофі.
Біблія каже: «Богу догодити без віри не можна» (Євр.11:6). Тому скільки б людина не робила добра без уповання на Христа — це не принесе їй користі перед Богом у вічності. Але зазвичай буде корисним для інших людей. Лютерани часто переосмислюють приказку «Добрими справами вимощена дорога до пекла» саме в такому ключі. Отже, можу погодитися, що невіра є найтяжчий і єдиний гріх, який Богом не пробачається.
Особливим випадком невіри є гріх проти Духа Святого. Ми думаємо, що цей вираз стосується тільки того, хто пізнав Божу любов в Ісусі, але потім зрікся Господа й уперто не звертається до Слова і Таїнства, щоб повернутися до церкви.
— Каково представление вашего вероучения о загробной жизни? Что будет с человеком (его душой) после смерти?
— Після смерті тіло повернеться до пороху, а дух — до Бога (Екл.12:7). Біблія каже тільки про Рай і Пекло. Ми не віримо, що після смерті можна змінити долю людини, бо «людям призначено вмерти один раз, потім же суд» (Євр.9:27). А помираючи, Ісус сказав розбійнику на іншому хресті: «По правді кажу тобі: ти будеш сьогодні зі Мною в раю» (Лк.23:43). А в час Другого приходу Христа душа людини возз'єднається із тілом. І віруючі в оновлених тілах будуть прославляти Господа на Небесах, а невірні підуть на вічну муку.
— Важно ли для вашей общины увеличение ее численного состава? Каким образом она пополняет свои ряды? Используются ли для «агитации и пропаганды» современные средства коммуникации, например, социальные сети?
— Ми називаємо це не агітацією, а євангелізацією. Причина, чому ми робимо це — не егоїстична. Бо нема іншого шляху спасіння, крім Христа. А Він нам заповів навчати та христити всі народи. І коли Господь проповідував тисячним натовпам на горі чи використовував човен і акустику озера, то у нас є сучасні засоби. Наша громада має офіційний сайт, ютуб канал та Фейсбук-сторінку, а щоп'ятниці на місцевому каналі Р1 о 20.15 в ефірі наша телепрограма «Час реформації». Усе це приносить потроху свої плоди, але найефективнішим засобом залишається старий: «друзі приводять друзів». 
— Как вы сами пришли к вере в Бога? Почему вы считаете, что именно религия, которую вы исповедуете, является единственно верной?
— Це був довгий шлях. Років 15. Спочатку я зацікавився Біблією як літературним твором. Хрищення дорослим прийняв у православній церкві, бо хотів бути тісніше пов'язаним із традиціями свого народу. Але завжди була повага до реформаційного руху XVI століття. То коли мене запросили до лютеранської церкви, я відгукнувся. Важливим аргументом тоді виявилась українська мова служіння. А далі Бог уже робив Свою справу через Слово, що я слухав та читав сам.
Єдиною ж істинною релігією є християнство. А лютеранське віросповідання — найдосконаліше серед християнських, бо показує, що наше спасіння в найнадійніших руках у світі — в руках Божих. І це послання Господа про наше спасіння будує нашу віру та стає джерелом наших добрих справ.
— Какое, на ваш взгляд, значение в XXI веке имеет религиозное мировоззрение вообще и в жизни отдельного человека в частности?
— Людина не може прожити без релігії. Ми не безсмертні, а крім цього, трапляються хвороби, непорозуміння в родині, фінансові ускладнення. Люди завжди шукають Бога. На жаль, часто знаходять і в нехристиянських релігіях, і в тому, що не кожний вважає релігією: особистий успіх, гроші, наркотики чи алкоголь, уповання на науку й технології. Навіть атеїзм є вірою — вірою у відсутність Бога. Але у світі найбільш зростаючою місіонерською релігію залишається християнство. А головний прогноз для ХХІ століття — слова Христа: «Побудую Я Церкву Свою, — і сили адові не переможуть її» (Мт.16:18).
— Согласны ли вы с утверждением, что религий много, а Бог один?
— Релігій багато, але Бог Один — Триєдиний Бог Біблії — Отець, Син і Дух Святий. Але й шлях до спасіння до Бога один і вузький. Христос каже: «Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене.» (Ів.14:6). Бажаю читачам газети «Время» йти Цим Шляхом!
***

Другие публикации цикла «Дороги к храму»:
о проекте
http://timeua.info/post/obshestvo/dorogi-k-hramu-novyj-prosvetitel-skij-proekt-gazety-vremya--17078.html
адвентисты седьмого дня
http://timeua.info/post/obshestvo/dorogi-k-hramu-adventisty-sed-mogo-dnya-17099.html
баптисты
http://timeua.info/post/obshestvo/dorogi-k-hramu-baptisty-17173.html
евангелисты (христиане веры евангельской)
http://timeua.info/post/obshestvo/dorogi-k-hramu-evangelisty--hristiane-very-evangel-skoj-17243.html
иудеи
http://timeua.info/post/obshestvo/dorogi-k-hramu-iudei-17327.htm
караимы
http://timeua.info/post/kharkov/dorogi-k-hramu-karaimy-17432.html
католики
http://timeua.info/post/kharkov/dorogi-k-hramu-katoliki-17481.html
греко-католики
http://timeua.info/post/obshestvo/dorogi-k-hramu-greko-katoliki-17559.html
кришнаиты
http://timeua.info/post/kharkov/dorogi-k-hramu-krishnaity-17625.html

 

Так как не все из действующих на Харьковщине религиозных течений в настоящее время охвачены нашим проектом, тем из них, кто хочет рассказать читателям «Времени» о себе, предлагаем связаться с редакцией по электронной почте rovchak@ukr.net или по телефону (057) 728-46-81. Ждем звонков каждую среду с 13.00 до 14.00. 

Читайте также
Другие материалы рубрики
Общество 16-12-2019

Родить не для себя

В интернете и даже в харьковском общественном транспорте можно увидеть объявления о поиске суррогатных матерей