Обережно міни!

На Харківщині приблизно 40 % територій — потенційно небезпечні! Про це повідомив заступник керівника Головного управління з реагування на надзвичайні ситуації Харківщини Анатолій Торяник. Експерти вважають, що знадобиться 10 тисяч фахівців з розмінування і щонайменше 10 років, перш ніж вдасться їх розмінувати.

Майже на всій території, що була під окупацією, є загроза підірватись на міні

-Майже на всій території, що була під окупацією, відступаючи, ворожі війська залишили дуже багато вибухонебезпечних предметів. Окрім цього вони проводили цілеспрямоване мінування територій: розставляли міни вручну та застосовували дистанційне мінування полів, лісів, лісосмуг і населених пунктів, — повідомив Анатолій Торяник.

Мова йде про майже 40 % всієї території області, а це, приблизно, 1,25 мільйона гектарів. Масштаби проблем вражають: «Наразі фахівці ДСНС проводять роботи з розмінування в Ізюмі, — каже Анатолій Торяник, — там дуже багато територій заміновано протипіхотними мінами, навіть шкільні двори засипані так званими «пелюстками»… весь приватний сектор також замінований, із-за чого там не рідко відбуваються мимовільні вибухи.  Багато людей підриваються на боєприпасах. Тільки за останній час в Ізюмі на мінах підірвалися шість людей, внаслідок чого вони отримали мінно-вибухові ампутації кінцівок». Погіршує ситуацію ще й грибний сезон, бо люди йдуть до лісу збирати гриби та підриваються на мінах…

На рівень небезпеки вказує і те, що вибухонебезпечні предмети забирають життя навіть фахівців з розмінування: «Під час робіт по відновленню електропостачання загинув один співробітник енергетичної компанії та один сапер отримав поранення, — уточнює Анатолій Торяник, — в іншому випадку, загинув один енергетик і ще один отримав поранення, а також постраждав сапер». Загалом, з початку війни, за словами заступника голови ГУ ДСНС, загинули чотири працівника і три сапери ДСНС та більше 30 отримали поранення під час виконання службових завдань.

Вкрай не вистачає фахівців

Основними проблемами наразі, зі слів експертів, є нестача відповідних фахівців та необізнаність населення стосовно рівня небезпеки. Як зазначив Торяник, сапери з першого дня війни зачищають територію і на них велике навантаження, бо для того, щоб відновити роботу інфраструктури (електромережі, газопроводи, водопостачання та інше), в першу чергу необхідно перевірити територію на вибухонебезпечні предмети та знешкодити такі в разі їх виявлення, окрім цього треба негайно розміновувати населені пункти. Зараз на Харківщині, за словами Анатолія Торяника, тільки від ДСНС працює 25 підрозділів саперів, загалом і того більше — до 1000 фахівців з розмінування від різних відомств задіяні в розмінуванні. Для необізнаної людини може здатися, що це, навіть, забагато… Але виявляється — цього дуже замало. Зі слів Анатолія Торяника, по розрахункам, які провели вчені Харківського Національного університету цивільного захисту України (НУЦЗУ), для того, щоб повністю розмінувати територію Харківської області, знадобиться більш 10 тисяч саперів і десятки років.

Щоб не відволікати на фальшиві заяви, як з’ясувалось, вкрай дефіцитних саперів, існують, так звані, ідентифікатори, які, за словами Анатолія Торяніка, беруть на себе дуже великий обсяг роботи.

Хто такі ідентифікатори?

-Завдання ідентифікатора, – пояснює Ігор Балака, засновник благодійного фонду «Крона Надії» та Президент Ротарі-клубу «Харків-Сіті», який пройшов курс з підготовки ідентифікаторів та отримав відповідний фах, — приїхати на місце виявлення підозрілого предмету, поспілкуватися з тими, хто його виявив, перевірити, чи відповідає знахідка ознакам вибухонебезпечного предмету, якщо так – обнести територію смугастою стрічкою або ще якось її відокремити та визвати фахівців з розмінування. Умовно кажучи, ідентифікатор це – помічник саперів, — каже Балака. Але ж і тут, за його словами, виникає проблема дефіциту кадрів. І не зважаючи на те, що в Службі надзвичайних ситуацій, за словами Анатолія Торяника, наразі ставлять за мету навчити всіх своїх співробітників ідентифікувати вибухонебезпечні предмети, все одне цього буде замало, вважає Ігор Балака. Вже зараз йому телефонують кілька разів на тиждень з проханням перевірити ту чи іншу територію.

«Є розуміння того, — каже Балака, — що це величезна проблема для нашого регіону».  За його інформацією, загалом в Україні, налічується лише 1100 саперів та досить обмежена кількість ідентифікаторів. Тоді, як вважає він, в кожній організації, містечку або селище повинен бути фахівець з розмінування. Але також є розуміння, що держава наразі не може виділити на це кошти, саме тому і з’явилась ідея посприяти в цьому напрямку. Зараз, за словами Ігоря Балаки, навчання проводиться лише в центральній Україні, а кількість курсантів обмежена шістьма десятками людей в групі…  Виходячи з цього за ініціативою Ігора Балаки, БФ «Крона-Надії» спільно з усіма Ротарі-клубами Харкова (загалом їх 9) об’єднались заради того, щоб допомогти в вирішенні проблеми розмінування територій Харьківщині, та поставили за мету організувати на базі навчального центру ДСНС в Харківській області підготовку фахівців і забезпечити їх екіпіровкою та необхідним устаткуванням.

«До речі, в Харкові дуже потужна навчальна база, а харківські сапери вважаються найкращими в Україні», —  зазначає Балака.  Наразі однодумці вже отримали грант в розмірі майже 700 тисяч гривен на  придбання обладнання для ДСНС. Зараз пробивають, як висловився Ігор, грант в розмірі 300 тисяч доларів США на купівлю обладнання для інформування населення про мінну небезпеку, а також підготовку фахівців – ідентифікаторів, як мінімум, а можливо, навіть саперів третього рівня.

Люди навіть не уявляють, якими підступними можуть бути способи мінування…

Не менш важливим є  донести до людей про рівень загрози для їх життя та переконати бути вкрай обережними – в цьому переконані обидва експерти: «Люди навіть не уявляють, якими підступними можуть бути способи мінування… Багато хто вважає, що він обізнаний, бо щось бачив по телевізору, або щось читав на якомусь інтернет-порталі і йому вдасться оминути небезпеку, — зазначає Ігор Балака, — то все фігня! Ті ж самі розтяжки, ставляться не на рівні ніг, як це показано у багатьох фільмах про війну, а на рівні поясу, грудей або голови і людина їх не помічає. Люди, навіть не уявляють, яка кількість мін існує… Наприклад, ПМН-3 оснащена сейсмодатчиком і спрацьовує від вібрації на відстані 8 метрів, при цьому зона ураження складає до 20 метрів; ПМН-4, в свою чергу, має електромагнітний детонатор, а це означає, що якщо у людини є телефон чи металеві предмети – він спрацює».

— Потрібно поводитись дуже обережно і якщо територія не перевірена фахівцями з розмінування, краще туди не ходити!– наголошує заступник керівника ГУ ДСНС області.

— Якщо ДСНС каже, не ходити до лісу – НЕ ХОДІТЬ! – підкреслює Ігор Балака.