Від війни до відновлення освіти: Вибір студентів та освітній процес в Україні у 2023 році
З початком повномасштабного вторгнення в Україні, навчання відійшло на задній план. Чимало студентів, які виїхали закордон, відрахувалися з українських вузів. Але все ж таки, незважаючи на війну, українці продовжують вступати до державних вишів. Тож які спеціальності мають попит серед вступників 2023 року та в якій формі студенти навчаються зараз?
Інформаційною системою «Вступ.ОСВІТА.UA» був складений рейтинг спеціальностей за кількістю поданих абітурієнтами заяв на навчання для здобуття ступеня бакалавра на основі повної загальної середньої освіти за всіма формами навчання. Відповідно до даних системи, найбільш бажаними стали: «Право» (57 572 заяв), «Психологія» (46 857), «Філологія» (43 970), «Комп’ютерні науки» (43 894) та «Менеджмент» (43 509). Ці спеціальності вже кілька років залишаються в топі найпопулярніших серед українських вступників, незважаючи на економічні зрушеня внаслідок ковіду та повномасштабної війни.
Серед найменш популярних спеціальностей виявились такі, як-от: «Суднобудування» (171 зява), «Богослов’я» (160), «Освітні, педагогічні науки» (88), «Громадське здоров’я» (75) і «Релігієзнавство» (39). Ці спеціальності, хоч і мають свою важливість, залишаються менш популярними серед молоді.
Відомо, що з першого вересня в Україні відновили освітній процес офлайн у багатьох областях та регіонах. Рекомендації на перехід до очного навчання випливають з постанови Кабінету Міністрів України «Про відміну на всій території країни карантину, встановленого з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19» (від 27 червня 2023 р), якою з 01 липня 2023 року на всій території України скасовано карантин. На виконання цієї постанови, а також з врахуванням того, що обмеження щодо проведення освітніх заходів в навчальних корпусах тих ЗВО, які не знаходяться в зоні бойових дій, МОН України рекомендувало всім закладам освіти (крім розміщених на територіях, які знаходяться в зонах бойових дій, зокрема в зонах досяжності вогню ворожих РСЗВ, систем типу С-300 та аналогічних) перейти до здійснення освітнього процесу в аудиторному форматі.
Це рішення стало кроком до відновлення нормального життя та освіти в Україні після важких часів війни та пандемії. Молодь України продовжує виявляти рішучість та зацікавленість у здобутті освіти, незважаючи на труднощі.
Як бути людям, які за різними обставинами не повернулися на Батьківщину, але стали студентами українських вузів? Багато з них перевелися на заочну форму навчання. Інші ж взяли академвідпустку, але все ж таки велика кількість студентів відрахувалися та вступили до закордонних вищіх навчальних закладів. Українські університети пропонують надати перевагу заочному навчанню в таких випадках, а в разі повернення знову переходити до очного. Також можна шукати можливості для участі в програмах обміну або отримання стипендій, які дозволяють навчатися в Україні під час відвідувань чи навіть на дистанційному навчанні в деяких вузах.
Незважаючи на всі виклики, таким студентам слід пам’ятати, що вони мають можливість отримувати вищу освіту та розвиватися, навіть за кордоном. Потрібно сприймати це як можливість і діяти, щоб досягти своїх академічних та життєвих цілей. Ситуація для студентів, які не повернулися через війну, звісно може бути складною, але з правильною підтримкою та наполегливістю вони можуть досягти успіху в навчанні та житті в новій країні.
Отже, Україна продовжує відчувати вплив війни та пандемії на всі сфери життя, включаючи освіту. Проте, вступ студентів та освітній процес в країні не зупиняються. Популярність певних спеціальностей залишається стійкою, а молодь України продовжує прагнути до знань та освіти як одного зі шляхів відновлення та розвитку країни. Це свідчення внутрішньої сили та дороги до майбутнього, яке, сподіваємось, буде яскравішим і сповненим нових можливостей для молодих українців.
Камілла Макаренко