Архів кримінології та судових наук
1926 року Микола Сергійович Бокаріус заснував науковий журнал «Архив криминологиии судебноймедицины», що охоплював широке коло актуальних питань у сфері кримінології, криміналістики, судової експертизи та судової медицини. Журнал розсилався у різні країни світу, де насправді був дуже популярним, адже авторами матеріалів були видатні учені України, Німеччини, Франції, Італії, Іспанії, Бельгії, Болгарії, Фінляндії та ін. На жаль, за два роки вийшло тільки 3 книги видання, після чого воно було закрито більшовицькою владою із політичних маркувань.
У грудні 2019 року Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» відновив видання наукового журналу, хоча і під зміненою назвою — «Архів кримінології та судових наук». Його метою, як і за часів Миколи Бокаріуса, стало вирішення концептуальних наукових, науково-методичних і прикладних проблем у сфері кримінології, судової експертизи, криміналістики, кримінального процесу, судових наук; проблем використання спеціальних знань у судочинстві; адміністративно-правових засад судово-експертної діяльності та ін.
Журнал виходить друком двічі на рік п’ятьма мовами: українською, англійською, французькою, німецькою та польською. Цікаво, що в окремих розділах використовують справжні архівні записи журналу (наприклад, у першому номері можна ознайомитися з архівною статтею Моріца Гродзинського «Вчення про докази та його еволюція»).
На сьогодні видано 6 випусків фахового видання. До того ж ННЦ ІСЕ видає чотири рази на рік ще один збірник — «Теорія та практика судової експертизи і криміналістики», що виходить друком із 2001 року. Його індексовано у багатьох науково-метричних базах, серед яких: Index Copernicus International, Academic Scientific Jornals Indexing, Bielefeld Academic Search Engine (BASE), ERIH PLUS, DOAJ та ін. (загалом у 17 науково-метричних базах).
З метою ушляхетнення пам’яті про Миколу Бокаріуса та його досягнень, перші випуски «Архива криминологии и судебной медицины» зберігаються у науково-прикладному музеї Національного наукового центру.
Олена Агапова