Артилерія — це абсолютно точний розрахунок та вибуховий результат! Як змінювалася артилерія за роки повномасштабного вторгнення?

Від декількох розрахунків гаубиць та мінометів до розгалуженої автономної високотехнологічної інфраструктури. Офіцер Нацгвардії Бомба розповів про трансформацію артилерійського підрозділу від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну.

Бойовий шлях Бомби розпочався у 2015-му році. Він прийшов добровольцем до 3 бригади оперативного призначення. Був розподілений до гаубично-артилерійського дивізіону, адже мав вищу освіту. Обороняв Бахмут. Повномасштабне вторгнення зустрів у Харкові.

«Коли розпочалось повномасштабне вторгнення я виконував обов’язки начальника артилерії 3 бригади оперативного призначення. Ми розпочали оборону Харкова. Більша частина наших гармат була приведена до бойової готовності, бо у нас проходив польовий вихід. Розвідка ОЗСП та бригади доповіла, що противник вже дійшов майже до окружної дороги, і ми вже стали туди наводитись за командою начальника артилерії Східного територіального управління. Він прийняв рішення на відкриття вогню. Ми почали вражати цілі. Це була колона — танки, БТРи, БМП, МТ-ЛБ, — розповів офіцер Нацгвардії Бомба. — Це перехрестя, виїзд на Липці. Вони там скупчилися, вся колона російської техніки зупинилась. Я так розумію, що вони розгубились. У той момент під’їхала на бронеавтомобілях наша піхота. Наші теж були не до кінця усвідомлені, що то були ворожі вже війська. Слава Богу, що ми не влучили у своїх, а натомість влучили в противника з першого ж пострілу. Як нам потім розповіла піхота, перше влучання було просто в танк. У нього відлетіла башта, противник почав відступати. Цілий день, ми змінюючи позиції, продовжували відбивати штурм. Після чого була передислокація наших вогневих засобів, де ми вже могли відбивати наступ противника з усіх боків, які тоді були найбільш загрозливі».

Бомба додає, що після Мінських домовленостей, наша артилерія була відведена, і не застосовувалася, але були офіцери з бойовим досвідом набутим на початку АТО. Були якісно навчені сержанти та солдати, підрозділи злагоджені. І саме це зіграло ключову роль. Тим часом ситуація у Харкові тоді була критична. Місту загрожувало оточення. Між собою артилеристи домовились, що коли закінчаться боєприпаси, будуть битися як піхота. Але невдовзі обставини почали змінюватися.

«Ми кожну нашу гармату закопували по ствол, щоб не втратити ні особового складу, ні наше озброєння. Вийшли тоді на зв’язок з Головним розвідувальним управлінням та Силами спеціальних операцій напряму, і у них була можливість використовувати БПЛА для коригування нашого вогню. На той час ще старлінків не було, але вони коригували наш вогонь через супутникові телефони, і якість цього вогню надзвичайно зросла. Ми, використовуючи невелику кількість боєприпасів, змогли виконувати поставлені перед нами задання», — пояснює Бомба.

Серед тих цілей, якими особливо пишається, Бомба називає контрбатарейний інцидент на кордоні, після якого Харків став недосяжним для ствольної артилерії російських загарбників.

«Це був кінець літа. Є відео, коли по самохідці стріляють і вона вибухає, башта летить, камера віддаляється, і видно Бєлгород на фоні, і підіймається гриб. Це був в’їзд в Україну з Гоптівки. Вона біля траси стояла і била далекобійними снарядами. Добивала до Харкова, Черкаській Лозовій, П’ятихатках, а потім їхала знову в бік росії, за Гоптівку. Тоді вдалося дві САУ підбити буквально за пару днів. Противник зрозумів, що якщо ти втрачаєш самохідку через день, то явно не варто туди приїжджати. Вже до Харкова вони ніяк дістати не змогли», — ділиться Бомба.

Далі були Куп’янський напрямок та Соледар, де працювали батальйонні групи, і яким придавалися батареї з гаубично-артилерійського дивізіону. На той момент артилеристи вже добре «прокачали» свою аеророзвідку. Це дало їм змогу активно допомагати ЗСУ у корегуванні вогню гаубиць 155 мм іноземного виробництва.

«На початку 2023 року тримали три місяці оборону Бахмута: північного, північно-східного, східного напрямків, разом зіЗбройними Силами. На той момент крім радянського озброєння, нам вже дали 105 мм гаубицю ОТО Milara.На неї було більше боєприпасів. Ми використовували. значно частіше. Плюс стали додавати гаубиці 155-го калібру, приряджені. Зазвичай це були, М-777. Іноді нам ще придавали піони, тюльпани. На той час вже у нас була бригаді налагоджена цілодобова трансляція з дронів, і на командному пункті бригади, і командному пункті дивізіону вже ми могли оперативно управляти вогнем хоч в день, хоч вночі, — каже артилерист.

На Запорізькому напрямку артилеристи 3 бригади оперативного призначення «Спартан» вийшли на наступний рівень.

«У 2023 році бригада «Спартан»була залучена до сил контрнаступу 10-го армійського корпусу на Запорізькому напрямку, конкретніше на напрямку Оріхове – Токмак. Брали участь у плануванні бойових дій, коли вже не було сил далі штурмувати, стали в оборону. На Роботиному ми вийшли на новий рівень використання безпілотних систем. Плюс завдяки тому, що ми отримали доступ супутникових знімків та завдяки засобам радіоелектронної розвідки тощо ми значно швидше та точніше навчилися виявляти противника, визначати його координати та вражати його. До того ж нам почали давати високоточні та касетні боєприпаси», — пояснює Бомба.

Після весняної спроби російських загарбників прорватися до Харкова артилеристів бригада «Спартан» були перекинуті у напрямку Липців Харківської області.

«Зараз ми говоримо про об’єднану вогневу підтримку, котра вже складається із сукупності нашої артилерії, безпілотних літальних апаратів, радіоелектронної боротьби. Ми визначаємо, яку ціль та чим нам зараз потрібно вразити: мінометом, гаубицею, РСЗВ, скидомчиFPV. Ми вжевийшли на той рівень, коли це все працює автономно. Це відбувається завдяки засобам супутникового зв’язку, програмам ситуаційної обстановки, трансляціям, які тепер у нас може бачити кожен розрахунок гармати, міномета чи fpv. Це все скорочує час від виявлення цілі до її ураження», — говорить гвардієць.

Бомба говорить, що командири розрахунків, у нових умовах, набувають знань відразу за декількома напрямками, а отже мають більше стимулів для зростання. Вони отримують можливість розвиватися самим і вдосконалювати різноманітні процеси, ставати офіцерами, командирами батарей. Артилерія стає галуззю, де одночасно може себе знайти й проявити кожен, хто здатен та бажає працювати над собою.

Відділення інформації та комунікації Східного Харківського територіального управління Національної гвардії України