Час вимагає нових форм надання вищої освіти. Якими їх бачать в Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті?

Війна, розв’язана росією на території нашої держави, змусила змінитися більшість сфер нашого життя, і після Перемоги вони значною мірою не повернуться до старих принципів існування. Фахівці вже обговорюють плани післявоєнного відновлення різних галузей.
Основні напрями розвитку вищої освіти визначило і Міністерство освіти і науки України в проєкті Плану відновлення «Освіта і наука». Це, зокрема:
– гармонізація з міжнародною системою класифікації освіти;
– модернізація багаторівневої системи освіти та переосмислення ролі бакалаврату і магістратури як джерела кадрового забезпечення галузей економіки України;
– перехід на трирічний бакалаврат і дворічну магістратуру, ліквідація жорстких термінів завершення навчання;
– створення регіональних центрів вищої освіти як генераторів інновацій, фундаментальної і практичної підготовки;
– модернізація системи управління і надання фінансової автономії для створення умов ефективного розвитку університетів;
– реальна інтеграція вищої освіти у європейський освітній простір;
– цифрова трансформація вищої освіти.
Звісно, це вимагатиме певної адаптації закладів вищої освіти та перегляду ними напрямів власного розвитку.

Про післявоєнну трансформацію Харківського національного автомобільно-дорожнього університету розповідає перший проректор ХНАДУ, д.т.н., професор Анжеліка Батракова:

– У сучасних умовах сфера освіти формує інвестиційну привабливість України, її технологічний розвиток. Тому сьогодні нам необхідно визначитися, як ми будемо працювати далі. Від цього залежать місце і роль ХНАДУ в системі вищої освіти України.

– Чи так вже необхідно ХНАДУ щось докорінно змінювати у своїй роботі? Адже його випускники все одно будуть затребуваними з огляду на величезну кількість вщент розбитих доріг та мостів, які потребують негайної відбудови.

– Дійсно, ХНАДУ традиційно сприймається як джерело кадрового забезпечення дорожньої, машинобудівної та автотранспортної галузей економіки. Але мусимо враховувати, що найближчим часом затребуваність випускників університету визначатиметься не лише рівнем їхньої професійної та практичної підготовки, але й відповідністю світовому рівню розвитку галузі, а також вимогам сучасних інноваційних технологій. Тому нашою основною метою має стати створення сучасної освітньо-наукової платформи для наскрізної підготовки висококваліфікованих професіоналів транспортної галузі та управлінців середньої ланки за спеціальностями, що саме зараз затребувані виробництвом.
Нині ми маємо здійснювати не лише підготовку ексклюзивних професіоналів, здатних генерувати інновації, але й зосередити свою увагу на більш масовій підготовці висококваліфікованих фахівців-виконавців. Сьогодні відсутні ресурси та час для навчання молодого спеціаліста на виробництві, тому саме університет має взяти на себе функцію підготовки майбутнього випускника до його практичної діяльності. Для цього нам необхідно переосмислити роль магістерських і бакалаврських освітніх програм у підготовці кадрів.

– Що саме повинно змінитися?

– Магістратура має бути безпосередньо пов’язана з інноваційною та науково-дослідною роботою університету. Освітні програми підготовки магістрів мають бути орієнтовані на підготовку ексклюзивних кадрів, які випереджають розвиток галузі та здатні генерувати інноваційні рішення. Для цього потрібна підготовка за міждисциплінарними освітніми програмами, що дозволяють набути широкого спектра компетенцій, не лише затребуваних сьогодні, але насамперед тих, що будуть затребувані у практичній діяльності через 5 – 10 років.
Нині галузь транспортного будівництва, машинобудування і транспортна логістика нерозривно пов’язані з ІТ-технологіями, геоінформаційними системами, GPS-навігацією. Міждисциплінарність освітніх програм набуває особливого значення для підвищення обороноздатності країни, а також забезпечення стійкості та захисту критичної інфраструктури.
Ми вже зараз розробляємо нові міждисциплінарні освітні програми магістерського рівня, котрі враховують основні тренди сучасного розвитку галузі. Сподіваємося наступного року запропонувати принципово новий підхід до опанування знань.
Необхідною умовою підготовки конкурентоспроможного випускника магістратури є також запровадження англомовних освітніх програм, надання здобувачам можливості обирати освітні компоненти, що викладаються іноземною мовою. Вже зараз у ХНАДУ до 8% від загального обсягу аудиторних годин викладаються англійською мовою, і цей показник має постійно зростати.
Якість підготовки магістра, на наш погляд, має бути пов’язана також з налагодженням реальної системи вибору дисциплін, визнанням додаткових компетенцій, отриманих у неформальній освіті, розширенням дуальної освіти та застосуванням дистанційного навчання. В ХНАДУ вже впроваджено механізм вибору дисциплін здобувачами вищої освіти всіх рівнів у межах пілотного проєкту з дуальної форми навчання. Наразі магістри будівельних спеціальностей набувають практичних навичок на робочому місці, а значна частка кваліфікаційних робіт виконується ними у тісному зв’язку з науковими школами університету.

– А які зміни можуть очікувати на бакалаврат?

– Підготовка на рівні бакалаврату має стати наймасовішою та професійно-орієнтованою. Для цього необхідно модернізувати бакалаврські освітні програми, орієнтувати їх на дуальну форму здобуття освіти – реальну практичну підготовку на робочому місці поза університетом.
Пропонується скоротити нормативний термін навчання за бакалаврськими освітніми програмами до трьох років, не обмежуючи при цьому загальну тривалість завершення навчання, коли упродовж 6 років можуть бути зараховані певні кредити ЄКТС за бакалаврською програмою. Переведення бакалаврату на таку систему підготовки зумовлено гострою потребою в професіоналах середньої ланки. До того ж, такий крок відповідає загальній практиці європейських країн.
Під час реалізації трирічних освітніх програм бакалаврського рівня необхідно прагнути до їх максимальної уніфікації за загальноінженерною підготовкою, яка має здійснюватися у перші 1,5 року. Другий етап – професійна підготовка здобувачів (1,5 – 2 роки). Така структура освітньої програми дозволить: на першому етапі забезпечити фундаментальність загальної інженерної освіти; на другому – зосередитися на викладанні вузькопрофільних дисциплін, поєднуючи навчання з професійною підготовкою на виробництві. Наразі вже створено об’єктивні передумови, які дозволяють розпочати реалізацію пілотного проєкту щодо підготовки бакалаврів за трирічними освітніми програмами.

– Цьому якось сприяв досвід дуальної освіти, набутий ХНАДУ останнім часом?

– Так, у 2021 – 2022 навчальному році в університеті вперше був реалізований навчальний план з дуальної форми освіти, коли здобувачі старших курсів поєднують навчання в аудиторіях і роботу за фахом на виробництві (зокрема, в дорожньо-будівельних компаніях). Зараз ми можемо впевнено сказати: проєкт має зперечну підтримку як працедавців, так і здобувачів вищої освіти. Дуальна освіта дозволяє не лише підготувати фахівця з поглибленими професійними компетенціями, але й розширити перелік цих компетенцій за замовленням виробництва.
Іншою передумовою щодо змінювання погляду на бакалаврські освітньо-професійні програми є реалізація концепції безперервної багатоступеневої освіти. Враховуючи реалії сьогодення, особливо перспективним, на наш погляд, є впровадження наскрізних освітніх програм на рівнях «молодший бакалавр – бакалавр», «фаховий молодший бакалавр – бакалавр». У межах таких освітніх програм на підставі угод між ХНАДУ та закладами фахової передвищої освіти навчання у коледжах пропонується здійснювати за узгодженими навчальними планами й освітніми програмами.
Запровадження таких програм дозволяє значно підвищити привабливість фахової передвищої освіти, залучати до подальшого навчання за найзатребуванішими інженерно-технічними напрямами підготовки мотивовану й талановиту молодь як у фахових коледжах, так і в закладах вищої освіти.

– Останніми роками освітній процес все більше переходить до дистанційної форми навчання. Яке ставлення до цього в ХНАДУ?

– Розвиток сучасних освітніх технологій впритул наблизив заклади вищої освіти до впровадження дистанційної форми навчання. Зараз вона ще викликає певний скептицизм та недовіру здобувачів, але ми чітко усвідомлюємо, що вже через декілька років будемо реально конкурувати з дистанційним навчанням. Тому сьогодні ми прагнемо впровадження «технологій відкритої освіти», інтерактивних форм навчання, спрямованих на збільшення ролі самостійної роботи студентів.
Нині майже завершена підготовка електронних курсів-ресурсів за всіма освітніми програмами, що реалізуються в ХНАДУ. У найближчому майбутньому шляхом дистанційної освіти через відкриті дистанційні освітні ресурси стане можливим здобуття певних мікрокваліфікацій; розширення системи освіти дорослих для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації; подальша реалізація програм дуальної освіти і програм академічної мобільності здобувачів.
Наразі я розповіла лише про декілька аспектів щодо стратегічного розвитку ХНАДУ на найближчі роки. Зрозуміло, що наші погляди на перспективи власного розвитку мають трансформуватися залежно від завдань економічного і соціального розвитку держави. Єдине, що має бути незмінним, це – якість освіти.