Дмитро Огородніков, позивний Кіпр: "Тепер я охороняю небо над Харковом"

Моя історія, мабуть, схожа на багато інших. До повномасштабного вторгнення я займався бізнесом. У 22-му почав волонтерити у Харкові. У 23-му пішов до військкомату, став до лав підрозділу, який відстояв Харків — 5 Слобожанська бригада «Скіф» НГУ.

На питання «Чому я вдягнув форму гвардійця?», я відповів собі вже давно. Це все якось комплексно для мене, важко і легко одночасно. Можна говорити про захист незалежності України, про захист свого будинку, захист своїх близьких і так далі. Так, безперечно, ці фактори впливали на рішення як моє, так і багатьох моїх побратимів. Але я впевнений, у кожного з нас є щось своє, особисте. Не дати себе принизити, не дати бути побитим, чи підкореним, не втратити можливість відповісти на образу. Ось це моє – особисте! Це -характер, в мене це мої батьки вклали.

Я був у Кліщіївці і розумію, наскільки важка задача у піхоти. Тепер я охороняю небо над Харковом. Кожна ціль, яку ми чи хлопці з інших екіпажів вражаємо, – це чиєсь збережене життя, чиєсь майбутнє. Ворог не зупиниться сам. Вони не можуть здолати нас на полі бою і застосовують цілком терористичну тактику – вони б`ють всім, чим можуть дотягнутися і куди можуть. Зараз ми з хлопцями робимо все, щоб вони і тут не мали переваги.

Я ніколи не хотів бути військовим. Не думаю далеко про майбутнє, але мрію після завершення бойових дій та нашої перемоги знов побувати на улюбленому острові. А поки я з честю ношу форму Слобожанських «Скіфів» і розумію важливість своєї місії!