
За останні три місяці Харків, як і значна частина України, зазнав серйозних руйнувань, багато вулиць та доріг були або залишаються блокованими. Але, незважаючи на це, триває доставка гуманітарних вантажів, у магазини завозяться харчові продукти, йде переміщення військових і цивільних громадян, забезпечується проїзд рятівної техніки та автівок медичної допомоги. Звісно, без ретельного керування фахівцями, які знаються на тонкощах функціонування дорожньої мережі, весь цей процес був би неможливим.
Задля безпеки та комфорту
Вочевидь після завершення війни транспортна логістика набуде ще більшої актуальності: почнеться відновлення країни, отже, збільшиться і навантаження на дороги. Тому вже зараз необхідно подбати про достатню кількість спеціалістів з управління транспортними процесами, яких готують на факультеті транспортних систем Харківського національного автомобільно-дорожнього університету.
– Наш факультет працює в трьох напрямах: розробка технологій транспортного обслуговування населення, доставка вантажів та організація дорожнього руху, – розповідає професор кафедри транспортних технологій факультету транспортних систем ХНАДУ Володимир Вдовиченко. – Ці завдання треба виконувати, враховуючи потреби як сьогодення, так і майбутнього. Наприклад, зараз у Харкові почалося відновлення руху громадського транспорту по тимчасових маршрутах. У подальшому ж напрями пасажиропотоків можуть змінитися, і для раціонального ефективного планування роботи міського транспорту знадобиться ціла низка реорганізаційних заходів, щоб можна було вчасно задовольнити потреби населення в пересуванні.
Дуже важливо вже зараз потурбуватися і про плани мобільності в разі виникнення надзвичайних ситуацій, бо під час бойових дій багато людей мали проблеми з виїздом до безпечних місць, стикнувшись з пробками на дорогах.
Як сьогодні, так і в майбутньому залишиться актуальним питання транспортування вантажів, доставки товарів. Під ці завдання потрібно постійно удосконалювати логістичні мережі, бо життя не стоїть на місці, з’являються різні форми онлайн замовлень, які потребують пристосованої до цього інфраструктури в містах.
Традиційно важливою залишається організація дорожнього руху. Харків уже майже вичерпав свої територіальні можливості для розширення вулиць та створення нових дорожніх розв’язок. За аналогічних обставин увесь розвинутий світ давно зрозумів, що потрібно більш ефективно використовувати існуючу інфраструктуру, впроваджувати інтелектуальні технології управління транспортом. Харків теж поступово створює «розумну» систему управління дорожнім рухом: так значна кількість світлофорних об’єктів вже підпорядковані єдиному диспетчерському центру управління рухом, створеному на базі КП «Міськелектротранссервіс». І це також визначає потребу в фахівцях, підготовкою яких займається саме наш факультет.
– Де ще затребувані випускники факультету транспортних систем?
– Основою управління транспортними системами є створення транспортних моделей. В Україні наразі існують всього декілька компаній, які можуть надавати дійсно компетентні послуги з моделювання транспортних процесів. Практично всі вони укомплектовані нашими випускниками або є партнерами нашого факультету. Це свідчить про високу якість підготовки наших студентів, яким ми надаємо і фундаментальну освіту, і володіння комп’ютерними технологіями, і знання іноземних мов тощо.
Наш факультет і сам часто виступає в ролі виконавця робіт з моделювання транспортних процесів, з удосконалення систем транспортного обслуговування та схем організації дорожнього руху. Впродовж останніх десятиріч наші фахівці брали участь в розробці та удосконаленні маршрутних мереж Сум, Нікополя, Херсона, Луцька, Полтави, Рівного, Олександрії та інших міст; займалися дослідженням потоків пасажирів і підвищенням ефективності транспортного обслуговування населення міст Черкаської та Херсонської областей. У Харкові наші випускники очолюють Центр управління дорожнім рухом, обіймають керівні посади на транспортних підприємствах.
– А як щодо інтегрування у європейське фахове середовище?
– ХНАДУ активно прагне адаптувати навчальний процес до європейських стандартів. Наш факультет першим в Україні ще у 2005 році розпочав активно співпрацювати з компанією «PTV Group», яка є світовим лідером у царині транспортного моделювання. Ми є ліцензійним власником її програмних продуктів, активно застосовуючи їх у науково-дослідній діяльності та навчальному процесі.
Упродовж останніх 10 років у нас постійно працювала міжнародна школа мобільності, створена в співпраці з Дрезденським технічним університетом (Німеччина). Студенти ХНАДУ та інших вишів України регулярно брали участь у її роботі, долучаючись до світового досвіду в цій галузі. Також на нашому факультеті реалізуються проєкти програм «Erasmus+», якими передбачена можливість мобільності студентів, їх навчання в Дрезденському технічному університеті. У царині спільних наукових досліджень ми активно співпрацюємо також із Краківською політехнікою та Лодзинським університетом (Польща).
Все це дає можливість надавати студентам знання, «конвертовані» на європейському рівні. Але найближчим часом для наших випускників буде багато роботи і в Україні, де треба зосередитися саме на моделюванні перспектив розвитку населених пунктів і транспорту. На жаль, упродовж останніх десятиліть в містах і регіонах майже не було програм з дослідження пасажиропотоків. Маршрутні мережі формувалися без урахування пасажирських запитів. Зрозуміло, що ті регіони, котрі постраждали внаслідок бойових дій, тепер потребуватимуть перегляду транспортних сполучень. Для цього потрібно проводити цілу низку досліджень, розробляти поточні та перспективні транспортні моделі, плани мобільності, щоб на їх основі втілювати на практиці комплексні системи управління транспортом, які б давали можливість кожній людині мати якісне транспортне обслуговування незалежно від того, де вона мешкає.
Добра дорога = безпечна дорога
Ще один важливий напрям освіти, за яким навчають студентів на факультеті транспортних систем, – це організація та забезпечення безпеки дорожнього руху. У ХНАДУ створена вузькоспеціалізована кафедра організації та безпеки дорожнього руху, де надають відповідні компетенції.
– Проблема безпеки дорожнього руху, на жаль, не втрачає актуальності з року в рік, – говорить доцент кафедри Олександр Рябушенко. – Невипадково період з 2011-го до 2020-го року був оголошений ООН десятиріччям боротьби за безпеку дорожнього руху. Для України це особливо актуально, адже серед європейських держав ми посідаємо перші місця за показниками смертності в ДТП. Так, щорічно на дорогах України гине 12 – 13 людей на 100 тис. населення. У Швеції кількість жертв складає 3 – 4 людини на 100 тис. населення, в Німеччині 5 – 6. Тому потрібно терміново вживати серйозних заходів для скорочення цих показників.
– Як може сприяти цьому наука?
– ДТП виникають не тільки через грубе порушення правил дорожнього руху, тут може відігравати роль цілий комплекс чинників. Останніми роками в Європі набула популярності концепція «Нульової смертності на дорогах» («Vision Zero»), що передбачає створення безпечних доріг, безпечного автомобіля, безпечного водія. Це означає, що інфраструктура дороги має враховувати можливості та недоліки людини, передбачати її помилки. Концепція «безпечного водія» спрямована забезпечити його здатність адекватно діяти у будь-якій ситуації на дорозі. Це і рівень підготовки, і кваліфікація, і виявлення так званої агресивної поведінки під час керування автомобілем – коли водій формально ще нічого не порушив, але за непрямими ознаками, про які можуть повідомити інші учасники дорожнього руху або системи спостереження, він керує автомобілем у потенційно небезпечній манері. У нас в Україні таке поняття поки що не втілене в практику. Тому тут є широке поле для застосування наукових досліджень на практиці, чим займаються у тому числі і співробітники нашої кафедри. Зазначу, що в країнах Європи, США, Австралії значних успіхів зі зниження смертності на дорогах вдалося досягти, спираючись саме на наукові знання та розвиток відповідних інститутів.
Україна, на жаль, не може вкладати стільки грошей в розвиток дорожньої інфраструктури та безпеки, як це роблять розвинуті країни. Але якщо після війни почнеться відновлення або реконструкція транспортної мережі за допомогою міжнародної спільноти, то можна буде закладати нові сучасні рішення для підвищення безпеки дорожнього руху, котрі раніше потребували серйозних затрат і не могли бути реалізованими при старій дорожній інфраструктурі. Відповідні фахівці у нас є, зокрема, на кафедрі видана монографія «Аудит безпеки дорожнього руху». Отже, якщо буде серйозне фінансування для якісного відновлення транспортної інфраструктури, наша країна зможе вийти на новий рівень безпеки дорожнього руху. А це – тисячі щорічно збережених життів.
– Де ще можуть застосувати свої знання випускники вашої кафедри?
– Ми надаємо студентам широкий комплекс знань, які дають змогу працювати у різних сферах діяльності, пов’язаної з транспортом, продажем автомобілів, страхуванням, також у підрозділах поліції, відповідних департаментах та відділах органів влади. До речі, незважаючи на те, що ми щорічно випускаємо значну кількість спеціалістів, існує проблема кваліфікованих кадрів у відповідних департаментах і відділах багатьох обласних та районних центрів. Дуже часто у них в штаті немає спеціаліста, який би знався на питаннях організації та безпеки дорожнього руху. Хоча за законом, за безпеку дорожнього руху на дорозі відповідає її балансоутримувач. Але бюджети таких громад не завжди дають змогу тримати повний штат необхідних спеціалістів. Тому покращити ситуацію на дорогах місцевого значення може створення окремої державної структури, яка б координувала питання забезпечення безпеки дорожнього руху. Такий досвід є у США та багатьох країнах Європи.