Дрони не замінять гармати: артилерист Слобожанських «Скіфів» про власну мотивацію та набутий досвід
Цивільний інженер, який став вправним артилеристом. Нацгвардієць 5-ї Слобожанської бригади з позивним «Лука» боронить рідну Харківщину і каже, що зараз точно на своєму місці.
А на закиди, ніби дрони повністю витіснили гаубиці, відповідає просто: без артилерії синергії на полі бою не буде.
Олександр потрапив до війська у 2024-му, пішов добровольцем. Професійний геолог, він проєктував шахти й кар’єри. Коли почалося повномасштабне вторгнення, спершу виїхав із Харкова. Та довго сидіти без діла не зміг.
«Ох, довго я рішався, щоб піти в армію, бо ніякого досвіду в мене не було, тобто строкову я не служив. І я не був впевнений, що я можу принести якусь користь війську», — пригадує «Лука» власні вагання.
Тепер, через два роки у війську, зізнається, зрозумів.
«Зовсім не обов’язково мати якісь навички. Головне зрозуміти, як би ти міг принести користь, де ти можеш бути корисним і чи є в тебе якості для цього. І знайти просто свій підрозділ», — пояснює Слобожанський «Скіф».
Таким підрозділом для Олександра стали артилеристи. З гармати Д-30 нищив окупантів на Куп’янському напрямку.
«Першу бойову роботу дуже чітко пам’ятаю. Трошки було відчуття навіть не страх, а було тільки мною керувало, щоб все зробити правильно. От я трохи за це хвилювався, бо теоретично да, підготовлений, все знаю, а практика трохи інша річ. Працювали ми, здається, тоді по піхоті ворожій, а влучання були, розриви гармати всі бачили й командири залишилися задоволені», — розповідає Олександр.
Лука ділиться: важливо відчувати, що твоя робота допомагає побратимам, зберігає їхні життя.
«І думка про те, що ти комусь допомагаєш, да, що комусь в цей момент буде ще важче, ніж тобі, в тій самій піхоті, коли там хлопці, ну, є таке, да, що довго не можуть їх поміняти», — вважає нацгвардієць.
А для результату в екіпажі необхідна щоденна рутинна робота.
«Буває працюємо по планових цілях, щоб русня не розслаблялась, да, тобто там кожен ранок по одних і тих самих, запланованих. І з технічного погляду це легше, бо ти знаєш, ти знаєш цифри, ти швиденько навівся, накрутився, вистрілив і в укриття. А коли, звичайно, коли щось якась ціль нестандартна або якось, да, тільки виявили, тоді треба пристрілюватися», — розповідає «Лука».
Олександр упевнений: дрони на війні не витіснять артилерію.
«Не просто так же назвали «боги війни». А артилерія може працювати інтенсивніше, ніж дрони. Бо дрони, да, коли летять, треба багато операторів, щоб запустити дрони одночасно. В артилерії достатньо одного розрахунку і достатньої кількості снарядів. Єдине, що дронами це можна все зробити більш хірургічним шляхом», — говорить гвардієць.
А найефективніша робота, коли разом працюють – розвідник, дрон та гармата.
«Це клас. Коли є суміжники, які показують тобі, де ти працюєш, де ти можеш покращити своє вивчання, дають тобі чітку картинку, куди треба влучити й супроводжують твою роботу постійною зйомкою, це дуже корисно», — пояснює Слобожанський «Скіф».
Артилеристи вже спрацьовані. Гармату до бою екіпаж готує буквально пару хвилин.
Свою службу «Лука» називає просто – роботою. Каже, зараз почувається на своєму місці. А те, що боронить рідну Харківщину, додає і мотивації, і сил.
«Ми їх сюди не запрошували. Вони не наші, старші брати. Да? Вони тут ніхто. Це наша земля, це наш дім. В мене є родина, в мене є дружина, в мене є батьки, в мене є знайомі, хрещена і т.д., і т.п., да. Я не хочу, щоб вони бачили цих гостів», — підсумовує «Лука».