І шанці рити, і міста будувати
Для прибирання руїн та відбудови знищеної росіянами інфраструктури Україні знадобиться велика кількість потужної будівельної техніки, яку не обов’язково імпортувати, адже її можуть виробляти вітчизняні підприємства. Відповідних спеціалістів з машинобудування багато років успішно готують у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті.
Дивлячись на жахливі ландшафти вщент зруйнованої Північної Салтівки у Харкові, розумієш, яких величезних зусиль треба буде докласти, щоб хоча би розібрати ці гігантські «скелети» багатоповерхівок. До цих пір нічим подібним у нас не займалися. Але на механічному факультеті ХНАДУ запевняють: все це цілком можливо. Наприклад, щоб розібрати висотний будинок, використовують гідропідйомники, за допомогою екскаваторів зносять залишки конструкцій, а остаточно прибирають руїни бульдозерами та навантажувачами.
– Технології цих робіт знають наші студенти, хоча, звісно, в мирний час такі машини застосовуються переважно на будівництві, – пояснює декан механічного факультету ХНАДУ, професор Ігор Кириченко. – Отже, відповідні фахівці з машинобудування у нас є, і за потреби ми можемо збільшити кількість студентів – аби державі був потрібен їхній потенціал.
На жаль, з 1991 року в Україні було повністю втрачено галузь будівельного та дорожнього машинобудування. Після розпаду СРСР більшість заводів залишилися у РФ. Ми стукали у всі двері з пропозицією починати освоєння цієї продукції в Україні. Але в Міністерстві промислової політики нас не чули. Згодом воно і саме було ліквідоване. А країна все більше віддавала перевагу імпортованій техніці. Наведу тільки декілька прикладів, про які знаю з власного досвіду.
У 1996 році колектив кафедри будівельних і дорожніх машин ім. А.М. Холодова механічного факультету ХНАДУ разом із конструкторами Крюківського вагонобудівного заводу розробили та впровадили у серійне виробництво перший український автогрейдер ДЗк-250. До 2000 року було випущено майже 250 таких машин. Її конкурентом була машина Брянського заводу. Ми попереджали, що вартість російського автогрейдера нижча лише для того, щоб закрити виробництво в Україні. Але нас не чули і купували ці машини у Брянську. У результаті вітчизняне виробництво автогрейдерів було зупинено.
Згодом Крюківський вагонобудівний завод освоїв випуск вагонів залізничного транспорту всіх типів, вагонів метрополітену, ескалаторів, але знову не отримав належної підтримки від держави. А це – втрата не лише робочих місць, але й перспективи входження до ЄС не аграрним придатком, а індустріально розвинутою країною.
Сьогодні є машинобудівні підприємства, які ефективно працюють навіть після 24 лютого. Механічний факультет завжди підтримував і зараз співпрацює з такими підприємствами. На багатьох із них наші випускники обіймають посади керівників та головних фахівців.
Наразі за основною нашою спеціальністю «Галузеве машинобудування» ми навчаємо 500 осіб за програмою конструкторів із поглибленим вивченням комп’ютерних технологій та систем автоматичного проєктування. Машинобудівну спрямованість також має спеціальність «Автоматизація технологічних процесів». За спеціальністю «Метрологія та інформаційно-вимірювальні системи» ми здійснюємо підготовку фахівців, без яких немислиме створення структур управління якістю продукції.
Однією із гостродефіцитних спеціальностей, яка також забепечує високу якість машинобудівної продукції, є «Матеріалознавство». До речі, на кафедрі технології металів і матеріалознавства успішно діє один із небагатьох в Україні навчальних центрів американської фірми HAAS. Заслуговують на увагу і ще дві спеціальності: «Комп’ютерні науки» та «Програмування».
Сьогодні в ХНАДУ відновлено навчальний процес у дистанційному форматі. Викладачі знаходять час і для продовження наукової роботи зі студентами та аспірантами. Кафедра будівельних і дорожніх машин підготувала документи для МОН України щодо відкриття докторської вченої ради за спеціальностями «Машини для земляних, дорожніх і лісотехнічних робіт» та «Підйомно-транспортні машини». Підготовка кадрів найвищої кваліфікаціії не тільки сприятиме підвищенню якості навчального процесу, але й підніме рівень наукового супроводження перспективних розробок галузевого машинобудування в післявоєнній Україні.
Колектив механічного факультету ХНАДУ має багатий досвід підготовки кадрів у співдружності з провідними вишами Європи. Нині маємо договір про співпрацю із Лодзинською політехнікою (Польща) і вже декілька років видаємо подвійні дипломи – українського та європейського зразків. Сподіваємося, що після закінчення війни всі наші спеціальності будуть ще затребуванішими, а нові випускники піднімуть вітчизняну машинобудівну галузь на більш високий рівень.
Це стосується і оборонно-промислового комплексу України, для якого ми готові розробляти (і вже розробляємо) необхідне обладнання. Так, минулого року фахівці кафедри інженерної та комп’ютерної графіки зробили креслення для продукції одного з харківських оборонних заводів. Додам, що землерийна техніка, котра зазвичай використовується у будівництві доріг, є дуже ефективною для риття окопів, укриттів для танків тощо. Ми, до речі, вже брали участь у створенні таких машин на експорт.