Йдуть попереду перших. Інженери Нацгвардії розповіли про свою роботу

Масштабні мінно-вибухові загородження та сотні кілометрів позицій, обладнаних за всіма можливими хитрощами фортифікаційної науки. Це те, з чим щодня доводиться стикатися українським захисникам на фронті. Роль інженерних підрозділів значно зросла за останній рік, адже ворог врахував уроки Слобожанської наступальної операції.

Україна — найбільш замінована держава у світі на цей момент. Такими є наслідки російського вторгнення. Гвардійські сапери відзначають: агресор з осені 2022 року значно масштабував свої зусилля з мінування, не рахуючись навіть із власними втратами через суцільний характер цього процесу.

 Фото Марієнко Андрія

“Ми сім місяців виконували задачі під Кремінною. Батальйони мінялися, а сапери лишалися працювати, поки наша бригадна група не вийшла звідти, — розповідає офіцер НГУ Харциз. Він бере участь у бойових діях з 2014 року і має колосальний досвід. — Зараз мої люди працюють під Кліщіївкою. Дуже складно розміновувати проходи, бо мала відстань до противника. Все всіяно протипіхотними мінами, а також протитанковими. Це переважно радянські міни, але поширені й російські, наприклад ПОМ-3. Встановлюються дистанційно. Ворог дуже любить встановлювати різні комбіновані пастки, мінують навіть укриття. Людина повинна бути уважна, вдумлива як снайпер, бо кожен твій рух може мати наслідки”

З початку контрнаступальних дій інженерні підрозділи працюють на всіх напрямках, де ведуться бойові дії. Зокрема вони роблять проходи крізь щільні мінно-вибухові загородження.

“Про це мало говорять, але інженери сьогодні часто йдуть вперед навіть раніше штурмовиків та спецпризначенців. Це дуже складна та небезпечна робота, яку нерідко доводиться робити вночі. Ворог намагається виявляти наших саперів за допомоги БПЛА, по них працюють снайпери, їх накривають обстрілами, не рідко застосовують дистанційне мінування. На жаль ми теж маємо болючі втрати. Це дуже складна, небезпечна, але й вкрай потрібна робота, — пояснює офіцер НГУ Олександр. — Саперна справа — це лише частина наших завдань. Ми намагаємось, де дозволяє ситуація, а це переважно друга та третя лінія оборони, використовувати спеціалізовану техніку — крани, екскаватори для будівництва укріплень, бліндажів, капонірів, траншей тощо”.

Крім фронтових задач гвардійці проводять величезний обсяг робіт з розмінування звільнених територій, а також районів постраждалих від обстрілів російських окупаційних військ.

“На розмінування одного гектара йде не менш як тиждень. Минулого місяця на Харківщині перевіряли ділянки — там поля заросли травоюдо пояса. Щоб знайти міну, потрібно все стригти, бо можна й на розтяжку натрапити. Отже, це дуже важкий та вартісний процес, який триватиме десятиліття”, — ділиться Харциз. Він також пояснює, що для роботи саперів потрібне вкрай специфічне, коштовне обладнання, дуже багато розхідників. Велику роль у забезпечені інженерних підрозділів зіграли українські волонтери.

Фото Марієнко Андрія

Інженерні підрозділи військових частин Східного оперативно-територіального об’єднання виконують завдання у Харківській, Сумській Запорізькій, Херсонській, Донецькій та Луганській областях. З моменту повномасштабного вторгнення сапери-гвардійці очистили понад 200 га замінованих територій, а також виявили та знищили 4500 вибухових предметів.

Відділення інформації та комунікації Східного територіального управління Національної гвардії України