Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса» святкує ювілей - 100 років свого існування
Десятого листопада Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса» святкує ювілей — 100 років свого існування. Саме ця дата надала можливість журналістам 24 жовтня 2023 року побачити, чим живе і над чим працює установа.
Передісторія центру починається ще у 1922 році, коли в Україні був прийнятий новий кримінально-процесуальний закон, який вперше на законодавчому рівні визнав висновок експерта як судовий доказ. Тоді український судовий медик Микола Бокаріус та слідчий Сергій Савченко вирішили впровадити ідею створення кабінетів науково-судової експертизи в Харкові.
10 липня 1923 року Рада Народних Комісарів УСРР прийняла рішення про створення таких кабінетів у Харкові, Києві та Одесі в межах Народного комісаріату юстиції УСРР. Також було затверджено «Положення про кабінети науково-судової експертизи», перший юридичний акт, який регулював їх діяльність.
Не пройшло й два місяці, як було створено Харківський кабінет науково-судової експертизи на базі кафедри судової медицини Медичного інституту. Цей кабінет, відомий тепер як Національний науковий центр судової експертизи ім. М. С. Бокаріуса, розпочав свою роботу 10 листопада того ж року, під керівництвом Миколи Бокаріуса. Ця дата відзначає важливий момент в історії цієї наукової установи.
Першою локацією для ознайомлення журналістів став сектор психологічних досліджень. Старша судова експертка Тетяна Харіна представила медійникам поліграф – одномоментний реєстратор психофізіологічних реакцій людини, що дає змогу набути орієнтовну інформацію щодо певної події та її складових. Відштовхуючись від довільної розповіді фігуранта справи, експерт заздалегідь складає 100-150 чи більше запитань, що розбиваються тематично за блоками. Одночасно з відповідями людини записуються її психо-біологічні реакції.
Використання поліграфу є лише частиною комплексної експертизи. Психологи-експерти також фіксують невербальні прояви особи, оцінюють загальний стан ситуації і значимість обставин для людини, проводять дослідження щодо індивідуально-психологічних особливості і провідних якостей особистості. Дослідження є повністю добровільним: людина може відмовитися на будь-якому етапі. Найчастіше за допомогою звертаються фігуранти цивільних справ (щодо визнання угоди недійсною, спростування звинувачення; розгляди між колишніми парами). Проводяться дослідження й на замовлення спецслужб з метою «конструювати версії певних подій». За потреби тут виконується психолого-лінгвістична експертизв – виявлення спрямованості інформаційного матеріалу.
Кабінет досліджень зброї та вибухотехнічних досліджень – на сьогодні більш ніж актуальний.
Голова сектору, Віталій Нікітюк, ознайомив медійників з основними аспектами їхньої роботи. Під час повномасштабного вторгнення, зі слів фахівця, навантаження зросло в декілька разів. Якщо до 2022 року середня кількість проведених досліджень складала до 100 (не дивлячись на те, що це вже було великою кількістю), то зараз ця цифра становить 1000-1500 досліджень різної складності. Працівники також відзначили, що з’явилася велика різноманітність об’єктів (вибухової техніки) і ракет, які попадають у сферу їхньої роботи. Інколи доводиться працювати з невеликими уламками і сколками. Ворог використовує нові і різні типи боєприпасів, які їхні фахівці модифікують для досягнення різних результатів. Проте наші експертні системи можуть з цим впоратися.
Великий помічник дослідникам — мікроскоп LEEDS Discovery Zeiss, виробництва Сполучених Штатів Америки. Цей мікроскоп сконструйований на базі АПО-хроматичних лінз Zeiss і має діапазон трансфокації 20:1, що дозволяє плавно змінювати збільшення від 7,3х до 146х (з об’єктивом 1х).
«Через наші руки проходили всі види ракет, які використовує росія. Час на визначення призначення об’єкта різний: іноді достатньо одного погляду, а іноді потрібен докладний аналіз. Зазвичай ми використовуємо мікроскоп для ідентифікації куль та гільз, це є основним завданням судової балістики. На місці події знаходять гільзи, або вилучають кулі з тіла, а потім визначають походження: чи з цієї зброї була вилучена куля, чи відстріляна гільза«, — коментує Віталій Нікітюк.
За словами завідувачки лабораторії криміналістичних досліджень Галини Лошманової, з початком повномасштабного вторгнення кількість шахрайств збільшилася. Найбільше спекулюють посвідченнями водія та іншими водійськими документами. Окрім цього, у цій лабораторії предметами дослідження є гроші та акцизні марки.
Мікрозбільшення, мікроштрихи, мікротексти, спосіб виготовлення купюри відповідно до стандартів НБУ, технологія ультрафіолетових променів – саме завдяки цим методам відбувається експертиза банкнот, котру експертка наочно демонструє присутнім журналістам.
Однією з ключових можливостей нашої команди була можливість оглянути зразки частин ракет і апаратів, які використовуються росією для атак по Україні. Провідний науковий співробітник Національного наукового центру, Олександр Коломійцев (голова секції), представив спеціальне бойове приміщення, де проводяться дослідження залишків і фрагментів бойових засобів, що надходять для аналізу.
Серед цих зразків — залишки фугасних авіаційних бомб ФАБ-500, які використовуються для ударів по наземним цілям, ракета Х-29 та Шахед-136. Були показані фрагменти деталей і інформація, щодо їхнього призначення та приналежності до конкретних ракет чи снарядів.
У випадку відсутності характерних фрагментів визначення походження є складним завданням, оскільки надходять фрагменти, які не належать до основних типів осколків. Таким чином, ідентифікація конкретного снаряда, що використовувався в атаках на позиції чи цілі, майже неможлива. У таких випадках співробітники можуть надати діапазон калібру від… до…. Проте, якщо передають ретельно зібрані фрагменти чи залишки засобів ураження, то ідентифікація є можливою. Робота Національного наукового центру охоплює широку географічну область, починаючи з Чернігівщини і закінчуючи Донеччиною.
Як зазначив Олександр Коломійцев, у випадку відсутності маркування визначити точне походження зразка також є проблематичним завданням, оскільки більшість зразків були радянського походження. Проте з новітніми засобами ця задача стає більш простою. Чим новіше ракета, тим більше доступної інформації і швидше може проводитися аналіз.
Андрій Гур’єв, судовий експерт лабораторії інженерно-технічних та військових досліджень, знайомить нас з 3D-сканером – пристроєм, що допомагає фахівцю змоделювати звідки, куди і як щось «летіло» на українські міста. Експерт разом з цією технічною розробкою виїжджає на зруйновані російськими загарбниками об’єкти, місця пожеж та ДТП, після чого 3Д-сканер будує об’ємну модель, а сам знімок зіставляється з наявною технічною документацією. Для початку роботи необхідно кілька хвилин. Апарат рухається на 360° і сканує все, що навколо нього. Показником ефективності пристрою є його застосування в реальних умовах.
Так, працівник науково-дослідного центру розповідає про випадок з місця влучання ракети комплексу С-300 з руйнівними наслідками: «Цим пристроєм зробили знімок, обробили та передали на будівельно-технічну, на військово-технічну, вибухо-технічну і тд. експертизу. Це доволі знатно прискорило процес обробки даних, …саму експертизу». Насамкінець фахівець відзначає важливість подібних новітніх технологій у наш час: «Війна ведеться не тільки на фронті, вона йде й на кіберпросторі. Тобто, це хакерські атаки, це навіть банально просто ті, хто зливають позиції наших військових або ж наводять ракети…».
В керівництві Ольги Гамули, провідної наукової співробітниці лабораторіі фізичних, хімічних, біологічних та ветеринарних досліджень, журналісти мали можливість побачити процес судово-біологічної експертизи, спрямованої на дослідження об’єктів рослинного походження. Ольга Гамула проілюструвала робочий процес на конкретних прикладах. Серед цих прикладів були 4 зразки сільськогосподарської культури кукурудзи, з яких 3 були вилучені з ділянки, де висіяли кукурудзу без дозволу. Основним завданням цього дослідження було визначити, чи ця кукурудза висіяна як єдиний масив, чи ж це окремі ділянки, насіяні окремими особами. Ця лабораторія також активно займається дослідженням деревини, що пов’язана з проблемою «чорної вирубки лісів».
Не менш важливий сектор цієї лабораторії – сектор молекулярно-генетичних досліджень.
“У зв’язку з Повномасштабним вторгенням лабораторія працює з великим обсягом роботи: надходять зразки загиблих, зниклих безвісті. Дослідження важкі, бо в більшості випадків зразки надходять в деградованому стані, через проміжок часу до деокупації. Раніше частіше зверталися з встановленням батьківства, наразі — це пошук безвісті зниклих”, — коментує завідувачка сектором Оксана Бернадська.
Час на дослідження зазвичай залежить від головної умови — стану тіла. Межи, як такової не має. Саме дослідження в середньому займає 2 тижні.
Аліна Махоніна, Марія Голосовська