З Національною гвардією моє життя пов’язане понад 25 років. Я прийшла у військо після закінчення фармацевтичної академії та у той час навіть не уявляла, що гвардія стане моєю професією та життям. Але тоді я залишилась, бо побачила справжніх – відвертих, щирих людей. І сьогодні я не жалкую про те, що понад чверть століття служу у 5 Слобожанській бригаді «Скіф».
Тут я знайшла кохання всього свого життя, тут народилися та зростали мої сини, тут у мене з’явились справжні друзі, тут я реалізувала себе, як фахівець у фармацевтичній та медичній сферах, тут я стала офіцером.
Чи легко – особливо сьогодні? Ні – не буду лукавити. Але я пишаюсь тим, що можу допомагати ставити на ноги та повертати до повноцінного життя тих, хто отримав поранення, захищаючи Харків та Україну.
Я пам’ятаю кожного, хто звертався до нас по допомогу, які в цієї людини були проблеми, що вдалося подолати та вилікувати. А над чим ще треба працювати.
Знаєте, це як в родині, коли хворіє дитина – ти намагаєшся зробити все аби вона як скоріше одужала. У нас точно так, бо ми – велика гвардійська родина!
Надія, майор медичної служби