В Україні питання соціального захисту дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій, регулюється Законом України «Про охорону дитинства» та Постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 № 268 «Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів».
Статус «дитина війни» можуть отримати «неповнолітні українці, які зазнали травм, насильства, каліцтва, втрати батьків, були викрадені, утримувалися в полоні або брали участь у збройних формуваннях під час війни».
Проте діти, які народжені на територіях, де йшли активні бойові діі, але не мають документально підтверджених ушкоджень, не підпадають під дію чинного Порядку.
Причини, чому статус не надається всім дітям, народженим під час війни:
• Відсутність законодавчої норми, що визначає народження під час війни як підставу для отримання статусу.
• Обмежений перелік критеріїв у Порядку КМУ №268 (відсутність пункту про народження у воєнний час).
• Відсутність автоматичної реєстрації дітей, народжених у зоні бойових дій або під обстрілами.
• Складність збору доказів (довідки, медичні документи, підтвердження перебування в зоні конфлікту).
• Наявність лише статусу «дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій», без терміну «дитина війни».
Міжнародний досвід показує, що у багатьох країнах, які переживали військові конфлікти (Ізраїль, Хорватія, Грузія), діти, народжені під час війни, автоматично отримували статус «дітей війни» із наданням базових соціальних гарантій: безкоштовна медицина, психологічна підтримка, освітні стипендії, квоти у дитячих садках та школах.
Автори українського аналогічного закону ніяк не пояснюють виключення зі списку претендентів на статус «діти війни» малих, які народилися на територіях, де відбувалися активні бойові дії.
Мабуть, вони вважають, що на малюку, що ще не народився, ніяк не позначається стан його мами, яка переживає стреси, нервові зриви, погіршення фізичного стану при нальотах рашистів.
Достеменно відомо, що дитина навіть у утробі матері відчуває тривогу та неспокій, коли мама плаче, оскільки емоційний стан матері впливає на її самопочуття. Малюк реагує на зміни в голосі, диханні та напруженні м’язів матері, що викликає у нього неспокій, вередування або активні рухи.
Плід реагує на стрес матері, тому що сильний і тривалий стрес (а який він ще може бути під час війні?!) призводить до передчасних пологів, підвищує ризик розвитку гіпоксії у плода та може спричинити ускладнення, такі як прееклампсія, гестаційний діабет та порушення розвитку дитини.
Стрес викликає викид гормонів, як-от адреналін та кортизол, які негативно впливають на організм матері та плода, підвищують артеріальний тиск і пульс і у мами, і у дитини.
Адреналін звужує судини, через що плід отримує менше кисню та поживних речовин.
Підвищений тиск може спровокувати прееклампсію — небезпечний стан, що загрожує життю матері та дитини.
Стрес може призвести до порушення обміну речовин та підвищення ризику гестаційного діабету і у мами, і у дитини.
Надмірний стрес може негативно позначитися на формуванні органів плода, особливо в першому триместрі.
Тривожність матері може призвести до підвищеного ризику поведінкових та емоційних проблем у дитини в майбутньому.
Діти, народжені від матерів, які зазнавали сильного стресу, можуть мати підвищений ризик розвитку серцево-судинних захворювань, діабету та інших хронічних хвороб.
Стрес під час внутрішньоутробного періоду розвитку дитини призводить до порушення когнітивного розвитку, розладів аутистичного спектру та психіатричним діагнозом (синдром дефіциту уваги та гіперактивності, залежності, депресія та шизофренія).
Тобто висновок очевидний: малюк, який народився під час війни та ще й на територіях активних військових дій, не може не постраждати від цієї війни та має право на статус «дитина війни».
Тому ГС «Асоціація об’єднаних сил» вважає, що Україні необхідно:
1. Внести зміни до Закону України «Про охорону дитинства», передбачивши, що діти, народжені після 24.02.2022 року на території України, автоматично набувають статусу «дитини, постраждалої внаслідок війни». Таке рішення сприятиме соціальній справедливості та забезпеченню рівних прав усіх дітей, які з’явились на світ у воєнний період.
2. Розробити окремий законопроєкт «Про статус дитини війни», який визначатиме права, пільги та соціальні гарантії для дітей, народжених під час війни.
3. Запровадити регіональні програми допомоги таким дітям — безкоштовні психологічні консультації, оздоровлення, компенсацію вартості навчання та медичних послуг.
4. Спрощення процедур оформлення статусу через ЦНАП або службу у справах дітей без вимоги медичних доказів.
5. Визначити порядок фінансування програм із державного та місцевих бюджетів.
Громадська спілка «Асоціація Об’єднаних Сил» звертається до Народних депутатів-харків’ян з проханням розглянути можливість підтримки ініціативи щодо розширення статусу «дитини війни» для дітей, народжених у період збройної агресії проти України.