Олександр Котуков: хто хоче працювати – ми роботу знайдемо

Продовжуємо розмову про працевлаштування ветеранів, у тому числі ветеранів з інвалідністю. Наш співрозмовник – Олександр Анатолійович КОТУКОВ,  директор Харківського обласного центру зайнятості, з яким майже рік тому ГС «Асоціація об’єднаних сил» уклала меморандум про співпрацю.

• Чи вигідно підприємству чи підприємцю брати на роботу ветеранів та людей з інвалідністю у тому числі?
• Дійсно, підтримка ветеранів є пріоритетом в роботі державної служби зайнятості. Кожен ветеран у нас на особливому рахунку. Для того, щоб людина знайшла себе, ми пропонуємо всі можливості. Це не тільки працевлаштування, це й навчання, гранти на розвиток власної справи. Держава пропонує цілий набір інструментів для того, щоб сприяти працевлаштуванню ветеранів. Наприклад, держава пропонує компенсацію до 50% мінімальної заробітної плати найманого працівника впродовж 6 місяців. Таким чином роботодавець економить 48 тис. гривень. Роботодавцям відшкодовують кошти за облаштування робочих місць для ветеранів з інвалідністю – для людей з інвалідністю І групи до 120 тис. грн та до 80 тис. грн – для людини з інвалідністю ІІ групи. За ці гроші можна купити стіл, комп’ютерну техніку, систему відеоспостереження – якщо, наприклад, людина працює охоронцем, створити пандусу, якщо його нема, а він потрібен. Або двері розсувні поставити, облаштувати санвузол.

У цому році 54 роботодавця Харківщина створили сприятливі умови праці для 70 працівників з інвалідністю. Сума компенсації склала 5,5 млн. гривень.

Наведу приклад: учасник бойових дій Віктор Г. має ІІ групу інвалідності. У березні цього року отримав мікрогрант для облаштування свого робочого місця. Придбав комп’ютерну техніку та мобільний телефон.

• Чи охоче роботодавці йдуть на такі умови?
• Відповім мовою статистики. В цьому році 17  ветеранів працевлаштовані з наданням роботодавцям компенсації по зарплатні. Багато це чи ні? Давайте подивимося. За 9 місяців цього року за нашими послугами – а їх достатньо багато – звернулися 604 учасника бойових дій. Це на 51% більше ніж у січні-вересні минулого року. Статус безробітного з них мали 397 осіб. З них 114 людей мали інвалідність. За сприянням обласної служби зайнятості забезпечена постійна або тимчасова зайнятість 135 ветеранів, з них 16 людей  мають інвалідність.
• Які це вакансії?
• Все залежіть від освіти людини, її здібностей:  це робітничі професії, охоронці, водії, менеджери… Є люди, які бажають відкрити власну справу, бути керівником. У багатьох змінюється психологія и підходи до роботи, власної справи. Коли ми аналізуємо тих, хто не зміг працевлаштуватися, а їх достатньо багато, з’ясовується, що причина – маленька зарплата. Сьогодні середній розмір зарплатні по вакансіях, які ми пропонуємо, – 15 тис. грн. Для отримання більш гідної зарплатні ми пропонуємо навчання. У нас був експериментальний проєкт щодо навчання на токаря, слюсаря-сантехніка, фрезерувальника, водія, електрозварника ручного зварювання, муляра,  тощо. Скористалися такою можливістю 169 учасників бойових дій та осіб з інвалідністю. Це  пристойна цифра.
• Думаю, всі ці люди не мають вищої освіти?
• Переважно так. Але сьогодні величезний попит на робітничі спеціальності, і оплата їхнього труда достойна. Оператору верстатів з числовим програмним керуванням пропонують зарплатню від 40 тис. гривень. Водії-далекобійники отримують від 30 тис. грн. Дуже великим попитом користуються сантехники, там теж зарплатня стартує від 30 тис. грн. Як бачите, пріоритети трішечки змінилися. Більш того, є не поодинокі випадки, коли люди, що мають вищу освіту, перенавчаються на робітничі професії, тому що це гарантує їм стабільний дохід, затребуваність на ринку праці і постійний попит на їхні послуги.
• Ваша думка: чому люди, ветерани не повертаються до тих підприємств, установ, де вони працювали до війни?
• Якщо взяти 2021 рік, людей влаштовувало ходити на роботу, отримувати якусь постійну стабільну зарплатню в 10-12 тис. гривень и якісь бонуси, то зараз, кажучи відверто, не вистачає чоловіків, і кожен чоловік на вагу золота.  Тому чоловік-вантажник, чоловік-водій, чоловік, який буде виконувати якусь важку роботу, яку не може виконати жінка, він дуже цінний.  Навіщо йти на підприємство, де отримувати 12 тисяч, якщо можна знайти вакансію з зарплатнею 20-25 тис. гривень? Тому ветеран і обирає інший вектор розвитку своєї кар’єри.

• Чи доводилося вам працевлаштовувати одну й ту саму людину кілька разів?
• Таких нетипових випадків було два. Іноді людина  працевлаштовується тимчасово, за договором цивільно-правового характеру для виконання певного переліку робіт та послуг та має зазвичай обмежений термін дії. У таких випадках після закінчення робіт ветеран знову звертається до службий зайнятості, та пошук роботи для них продовжується. І ми не вважаємо це програшем. Так сталося з учасником бойових дій Сергієм Р., який звертався до Златопільского управління Лозівської філії двічі. Спочатку виконував роботи за договором цивільно-правового характеру, а потім був працевлаштований на постійне місце роботи складальником виробів із склопластиків. До Богодухівської філії періодично звертається учасник АТО з 2016 року Іван К. Починаючи з 2019 року за допомогою фахівців служби зайнятості він працевлаштовувався опалювачем, підсобним робітником та робітником з благоустрою.
• Скажіть, чи реально отримати гранти  на підтримку або започаткування власної справи?
• Цілком реально! Державна служба зайнятості пропонує ветеранам і ветеранкам до 1 млн. грн на відкриття або розвиток власної справи. Розмір гранту залежить від кількості створених робочих місць: до 300 тис. грн – 1 робоче місце, до 500 тис. грн – 2 робочих місця, до 1 млн.грн – 4 робочих місця. Щоб отримати такий грант, учасник бойових дій має бути зареєстрований як ФОП не менше 12 місяців та внести суму співфінансування у розмірі 30% від повної вартості бізнес-проєкту. Якщо у 2024 році служба зайнятості надала 22 гранти, то станом на сьогодні у 2025 році вже надано 26 грантів на суму 13,5 млн. грн, що передбачають створення 62 робочих місця. Загалом з початку реалізації проєкту, а саме з квітня 2023 року, ветеранами отримано 50 грантів, на які створено або знаходяться на етапі створення 99 нових робочих місць.
• Вас послухати, так і проблем із працевлаштуванням ветеранів як би й немає. Але мені не віриться…
• За всіх наявних можливостей проблем вистачає. Про зарплатню ми вже говорили. Досить багато учасників бойових дій бажають дистанційної роботи. Але – з початку року було запропоновано 18 тисяч робочих місць, а дистанційних вакансій всього 37. Інвалідність. Дійсно, роботодавці, не дивлячись на всі наші програми, не хочуть брати людей з проблемами зі здоров’ям. І це зрозуміло – можуть бути численні лікарняні, треба створювати особисті умови, звільнити якщо що теж не просто… Є ще нюанси. Дуже часто ветеран потребує особливого ставлення до себе. І він на це заслуговує. Однак не всі роботодавці це враховують. Та й ветерани, які пішли на фронт 2022-го і повернулися 2025-го, повинні розуміти, практично у всіх сферах життя багато що змінилося – змінилися вимоги до навичок, до знань, умінь, треба десь оновити свої знання, десь підвисити свою кваліфікацію. Далеко не всі хочуть йти на якісь зміни. «Ось я вмію це і будь ласочка сприймайте мене таким». Тобто є нюанси як суб’єктивного, так й об’єктивного характеру. Але все вирішується.
• Відомо, що у Харкові сьогодні кадровий голод. Де більше вакансій – в обласному центрі чи в регіоні?
• В Харкові, умовно кажучи, на одну вакансію  півтори людини,  а в області – 3-4. Нема людей відповідного рівня кваліфікації. Ми не можемо закрити понад ста вакансій вже декілька місяців. І дуже часто люди не хочуть навчатися!
• І насамкінець, що я Вас не спитала, а Вам хотілося сказати?
• Ми намагаємося до кожного, хто до нас звертається, підходити індивідуально, створювати умови для ресоціалізації, інтеграціїї в суспільство кожного ветерана. Відповідально заявляю: хто хоче працювати – ми роботу знайдемо.