ru
uk
Мнения
Подписаться на новости
Печатный вариант “Время”

Позивний «Вікінг»: Ми всі бачили та розуміли, що це може бути й з нами

Актуальное сегодня06 октября 2023 | 19:31
З нашим героєм — бійцем патрульного батальйону 5-ї Слобожанської бригади НГУ — ми розмовляємо у місці тимчасової дислокації. Він щойно змінився із чергування на блокпості, не зважаючи на літню погоду тепло одягнутий, одразу у кубрику заварює чай.
Данило – молодий хлопець, йому лише 20 років. Але він вже має бойовий досвід, бо холодною весною 2022-го не доводилося обирати захисників країни, усі сили були кинуті на відбиття перших атак окупантів. Ми п’ємо гарячий чай та розмовляємо про ті буремні події.
«Данило, солдат строкової служби, позивний «Вікінг», — представляється боєць та додає: «Призвався у січні 2022-го. Прослужив лише місяць, коли почалась повномасштабна війна. Це був останній призов перед вторгненням», — підкреслює нацгвардієць.
Розповідаючи про себе, зазначає, що закінчив вище професійне училище у місті Дніпро за спеціальністю слюсар ремонтник колісно-транспортних засобів.
Був призваний у частину Національної гвардії України, що базується у Харкові. І вже за місяць став на захист своєї країни, майже не маючи підготовки та навичок.
«Вже на другий день побачив нашого вбитого хлопця, прилетів пакет Градів по нашому розташуванню, вбило контрактника. Ми всі бачили та розуміли, що це може бути й з нами. Перші тижні ми захищали П’ятихатки, Розу вітрів, Руську та Черкаську Лозову. А після була Дементіївка, де ми стояли два місяці. Там було найважче», — з сумом доповідає Данило.
Вікінг розповідає, що постійно по їхніх позиціях працювали танки, артилерія та авіація російських окупантів. І саме тоді хлопець вперше взяв участь у бою на короткій дистанції.
«Найближчий бойовий контакт був на відстані 10-15 метрів. Я точно знаю, що влучив, бачив на власні очі, як (тут було лайливе слово, яким називають окупантів бійці, — авт.) отримав мою автоматну чергу», — згадує Вікінг.
Батальйон Вікінга вивели на ротацію, а за місяць вже відбувався Харківський контрнаступ. Для Данила він розпочався з півночі області, його рота звільняла селище Уди. Ворог тікав, втрат серед бійців не було. Після того підрозділ перекинули на Куп’янськ. Вікінг з побратимами брали селище Новоселівське, займалися зачистками та фільтраційними заходами на Сватівському напрямку. На цьому бойова історія бійця строкової служби завершується та починається новий етап.
«Взимку у сирих та холодних шанцях я застудив нирки. Наразі визнаний обмежено придатним. Було вже дві операції, можливо, будуть ще. Я, разом з іншими строковиками був переведений у 5-ту Слобожанську бригаду, бо моя бригада стала штурмовою, а строковиків не можна залучати до бойових дій», — з сумом розповідає Данило.
Наразі Вікінг виконує завдання з охорони стратегічних об’єктів. Хлопець чесно несе свою службу, на рівних з іншими бійцями виконує поставлені завдання та чекає змін на краще із своїм здоров’ям.
І таких, як Данило, сотні – молодих хлопців — строковиків, які пройшли горнило перших місяців війни, вистояли у найтяжчій період та ц сьогодні несуть на собі велике навантаження – у Місті-Герої Харкові.
Ми допиваємо чай та даємо Данилові змогу відпочити, бо за декілька годин йому знову виходити на охорону нашого з вами спокою.
5 Слобожанська бригада НГУ
Подписаться на новости
Коментарии: 0
Коментариев не добавлено
Cледите за нами в соцсетях