З нашим героєм — бійцем патрульного батальйону 5-ї Слобожанської бригади НГУ — ми розмовляємо у місці тимчасової дислокації. Він щойно змінився із чергування на блокпості, не зважаючи на літню погоду тепло одягнутий, одразу у кубрику заварює чай.
Данило – молодий хлопець, йому лише 20 років. Але він вже має бойовий досвід, бо холодною весною 2022-го не доводилося обирати захисників країни, усі сили були кинуті на відбиття перших атак окупантів. Ми п’ємо гарячий чай та розмовляємо про ті буремні події.
«Данило, солдат строкової служби, позивний «Вікінг», — представляється боєць та додає: «Призвався у січні 2022-го. Прослужив лише місяць, коли почалась повномасштабна війна. Це був останній призов перед вторгненням», — підкреслює нацгвардієць.
Розповідаючи про себе, зазначає, що закінчив вище професійне училище у місті Дніпро за спеціальністю слюсар ремонтник колісно-транспортних засобів.
Був призваний у частину Національної гвардії України, що базується у Харкові. І вже за місяць став на захист своєї країни, майже не маючи підготовки та навичок.
«Вже на другий день побачив нашого вбитого хлопця, прилетів пакет Градів по нашому розташуванню, вбило контрактника. Ми всі бачили та розуміли, що це може бути й з нами. Перші тижні ми захищали П’ятихатки, Розу вітрів, Руську та Черкаську Лозову. А після була Дементіївка, де ми стояли два місяці. Там було найважче», — з сумом доповідає Данило.
Вікінг розповідає, що постійно по їхніх позиціях працювали танки, артилерія та авіація російських окупантів. І саме тоді хлопець вперше взяв участь у бою на короткій дистанції.