Багато чого в цій стайні зроблено руками артиста-тренера Андрія Спектора. Так-так, це відома харківська циркова династія: батько Андрія, Леонід Спектор, прослужив у Харківському цирку 60 років!
Про своїх конячок Андрій може розповідати годинами. Напевно, тому глядачі, буває, затримуються в стайні не на одну годину.
Білого красеня-коня господарі, що спішно покидали свій будинок неподалік від лінії фронту, збиралися здати на м’ясо за схожою ціною або, на крайній край, продати якомусь божевільному, який захоче головного болю у війну.
У нього навіть не було імені – просто Кінь.
Ви вже зрозуміли, що «божевільний» знайшовся?
«Конику всього 4-5 років, — каже Андрій, — у коней молочні зуби змінюються на постійні саме в цей період, а в нього повний рот молочних зубів. Дитина ще».
Тепер звуть його Ельбрус, і він поступово стає цирковим артистом.
Ще один красень — білий у сірих яблуках трирічка був вивезений з Покровського напрямку. Був теж безіменним, тепер Букет і робить перші кроки на арені.
Трирічного Барона (він Барон від народження) – вивезли із Богодухівського напрямку. І він у захваті від нових друзів.
І це не всі конячки, але їх історії — це для окремої розповіді.
Вся ця радість спілкування тварин і глядачів, й — будемо чесними — хоч якісь заробітки — можуть скоро припинитися через… поточний дах.
Кілька місяців тому недалеко від Старого Цирку був приліт. Будівля, можна сказати, відбулася легким переляком: спеціальні замкИ, що скріплюють листи заліза на даху, в одному місці розкрилися, але втрималися на місці. Але незабаром черговий ураган зробив свою «брудну справу». А найближчий дощ позначив місця поранення даху історичної будівлі — дах «заплакав».
Найбільше дісталося просторій залі зі старовинним паркетом. Заступниця Генерального директора Державної циркової компанії України Любов Тимохіна мріє обладнати її під репетиційний клас для діточок, які починають займатися цирковим містецтвом. Тази та відра під час дощу тільки встигай виносити. Однак це не допомагає.
Тече прямо на манеж і місця глядачів.
І це осінь ще не показала свого характеру. А зима — якою б вона не була — внесе свій внесок у припинення роботи цирку та руйнування пам’ятки історії та архітектури.
Цирковий Главк виділив деяку суму на ремонт, каже Любов Григорівна,
але підрядники, що приходили цілих два місяці оцінювати обсяг робіт, тільки цокали язиками – «у вас маленький бюджет». Профільне міністерство, можливо, і виділить гроші на ремонт даху, але лише наступного року, раніше – ніяк.
Звісно, проблеми Старого Цирку дахом не обмежуються. Вони, можна сказати, починаються з нього.
Тимохина та Спектор вважають, що хоч якось вирішити проблему з опаленням можна за допомогою парочки дизельних теплових гармат. Ще потрібний хороший генератор. Це першочергові потреби. Про ремонт, мінімальний штат з мінімальною зарплатою поки що взагалі навіть не заїкаються.
Так, усі розуміють, що війна. Але Незламний Харків не може не завадити руйнуванню однієї з найцікавіших міських пам’яток.
Не можна у страшний воєнний час позбавляти дітей та дорослих такого казкового мистецтва, як цирк, мистецтва, що робить людей щасливими, сприяє розвитку доброти та досконалості.
Допомогти Старому Цирку може кожен. Для цього потрібно просто купити квиток на екскурсію (інтернет-квиток вам на допомогу).
Або/і зробити посильний безцільовий внесок на рахунок:
Отримувач: ФОП Діщенко Андрій Олександрович,
ЄДРПОУ: 3097813852,
Рахунок IBAN: UA203052990000026001005924376,
АТ КБ “ПРИВАТБАНК”