Родіон Мерчанський, позивний Пастор: "Я тут, щоб був мир"

Я щаслива людина, в мене є своя справа, я роблю її добре. Я бачу результати нашої роботи і розумію важливість наших дій. Ми зупинили вже не одну спробу штурму, бо можемо не лише накривати площі, а й по окремих цілях ювелірно відпрацьовувати.

До Великої війни я також був щасливим. Я робив те, про що багато хто мріє, але не всі наважуються. Я був мандрівником, туристом професіоналом.

На кінець лютого 2022-го я знаходився у Британії. Жахливі новини з України все змінили. Ми з друзями зібрали речі та терміново вилетіли додому. На момент, коли наша машина перетинала кордон, ми побачили довгу чергу у зворотньому напрямку. Всі виїздили — сотні автівок, а в Україну прямували лише декілька.

В мене був ще з армії досвід артилериста, то ж я шукав, де зможу стати в нагоді. Так я доєднався до Слобожанських «Скіфів». Довелося побігати у піхоті, отримати поранення і відновитися. Зараз я знову в строю, але тепер вже мінометник.

Я тут не заради звань, не заради статусу. Я тут, щоб був мир. І якщо моя служба наблизить Перемогу хоча б на день — значить, усе недарма.

Я бачу, як змінюється моя країна, і знаю, зміни не приходять самі, їх виборюють.

Форма Слобожанськіх «Скіфів» мені рідна. Я зміню її лише на свій туристичний потертий рюкзак. Але то буде трохи згодом.