Спорт – це в першу чергу найдоступніший вид реабілітації військовослужбовців під час воєнного стану

Тетяна служить у бригаді майже 10 років. Пригадує, що про кар’єру військової замислилася відразу після закінчення школи. В першу чергу у цій професії дівчину приваблювала висока відповідальність. З початком війни, коли жінки мали змогу звільнитися, Тетяна відразу вирішила продовжити службу. На запитання про те, наскільки підйом гирі — жіночий вид спорту, реагує рішуче:

«Хто сказав, що це не жіночий вид спорту? Або хто вирішив, яким спортом жінкам слід займатись, а яким – ні? Якщо я можу показати свої сили саме у гирьовому спорті, чому мені не спробувати? Саме так і відбулось зі мною – я давно займаюсь у спортзалі, де мені й запропонували спробувати себе у гирьовому спорті. Експеримент був вдалим – мені сподобалось. Тож, я вирішила досягти певних результатів, з’ясувати для себе, чого я можу досягти».

Під час Чемпіонату за 12 хвилин Тетяна зробила 249 підйомів гирі вагою 8 кг.

 «Не відчуваю сильної втоми, готова продовжувати далі! — з посмішкою каже спортсменка, — Маю плани підняти особисту планку, досягти більшого та значно покращити власний рекорд хоча б до 300 підйомів».

Ще один учасник змагань – головний сержант взводу патрульного батальйону 5-ї Слобожанської бригади Дмитро. Хлопцю 21 рік, родом він з с. Лугове, що на Хмельниччини. Розповідає, коли навесні 2021 року отримав повістку з військкомату, твердо вирішив не ховатися, а піти на строкову службу до лав Національної гвардії України. Навіть попри те, що мав законні підстави не йти на службу. Так юнак потрапив до Харкова, де і зустрів широкомасштабне вторгнення російських загарбників, боронив наше місто, а коли ворог відступив – ніс службу на блок-постах міста. Згодом вирішив підписати контракт з бригадою.

 «Коли я був у 9 класі, я мав зріст 145 см і це мене бентежило, — пригадує Дмитро, чому серйозно вирішив зайнятись спортом, — Я почав ходити займатись на турніки та до 11 класу «вигнався» до 171 см».

Наш співрозмовник пригадує, що у шкільному війці не уявляв себе без воркауту, але служба в армії дещо змінила спортивні прерогативи — почав більше займатися гантелями, штангами, брусами.

На запитання, чому саме вирішив взяти участь у Чемпіонаті частини з гирьового спорту, відповідає моментально та впевнено:

 «Довести самому собі, що я можу! Можу перебороти ледачість! Якщо ти ледачий, то не зможеш досягти успіхів у спорті, завжди будеш здаватись на половині шляху. А потрібно йти далі! Ось, доказати самому собі, що я можу!» — пояснює Дмитро.

Підтримка гарної фізичної форми безумовно важлива у будь-якій військовій структурі. Тим більше – під час широкомасштабної російської агресії. Втім, як зазначають організатори Чемпіонату, вони мали на меті ще й викликати в учасників змагань позитивні емоції, надати їм впевненості у власних силах.

Спорт – це в першу чергу найдоступніший вид реабілітації військовослужбовців під час воєнного стану, — вважає організатор змагань, начальник фізичної підготовки та спорту 5 Слобожанської бригади НГУ на позивний Гиря, — Військовослужбовці, які знаходяться на позиціях, отримали поранення – вони сьогодні показали дуже гарний результат. Для них це – додаткова мотивація, стимул у майбутньому займатися спортом та досягати вершин, ставити цілі перед собою».

 Тож, переможцями Чемпіонату 5-ї Слобожанської бригади з гирьового спорту стали:

Серед жінок:

— у ваговій категорії до 63 кг — Тетяна Хижняк — 249 підйомів (8 кг).

— У ваговій категорії понад 63 кг – Ірина Іванова – 280 підйомів (8 кг).

 Серед чоловіків:

— у ваговій категорії до 70 кг — Іван Калінін — 54 підйоми (24 кг).

— у ваговій категорії до 80 кг – Дмитро Тріска — 174 підйоми (24 кг).

— у ваговій категорії до 90 кг – Максим Лазуткін — 104 підйоми (24 кг).

— у ваговій категорії понад 90 кг – Ельдар Байрамов — 146 підйомів (24 кг).

Додамо, що нагороди, кубки, медалі, подарунки за перші місця – все взяли на себе давні партнери та друзі нашої бригади – волонтери, які підтримують нас не лише дронами, автівками або тепловізорами, але й, розуміючи важливість спорту у житті військових та його психологічно-реабілітаційні властивості, завжди долучаються до допомоги у проведенні спортивних змагань навіть під час війни.