“У ворога немає жодної людяності!” Українські бійці вибивають окупантів з околиць Харкова
“Баф” – високий усміхнений десантник, який з перших днів повномасштабного вторгнення потрапив до однієї з частин Національної гвардії України. І вже у її лавах продовжує свою багаторічну війну проти російських окупантів.
Криваві події лютого 2022 року не стали для бійця жодним шоком. Він пішов захищати територіальну цілісність України у 2015 році. Це сталося після загибелі його друга у Дебальцевому, фактично він потрапив на війну зі шкільної парти. Десь у глибині душі “Баф” знав: вірити росіянам – настільки підступному та безчесному ворогу – безглуздо, адже будь-які їхні “мирні ініціативи” – брехня.
“Взагалі до початку повномасштабної війни я служив. Тільки не у Національній гвардії, а в інших військах. У “десантуру” я потрапив у 2015 році. Весь Донбас об’їздив. Багато, де був. Зустрічався з російською морською піхотою, яка чомусь вважає себе елітою. А 24-го числа я прокинувся, збирався на роботу і, раптом, почув перший постріл, і побіг відразу ж до військкомату. Я не чекав повістки”, – розповів “Баф”. Він мав вогневий контакт з противником вже першого ж дня від початку вторгнення. Для ворога така раптова зустріч із захисниками Харкова в одному з районів Міста-героя завершилася розгромом. – “У перший день, ми вже виходили з оточення малою групою — вісім осіб. З іншими хлопцями, які теж там були, стримали досить немалу колону, знищили її та взяли полоненого! Тоді йшов МАЗ, ГРАДи, БТРи. Ми підбили техніку “з голови”. Перша машина, яку прибрали — ГРАД. Вона почала детонувати, її ракети потрапили в іншу техніку. І таким “макаром” вся колона була знищена. Група противника була значно більша. Далі ми відійшли без втрат”.
На бронежилеті “Бафа” патч, який носять кіборги. Він – учасник боїв за Донецький аеропорт. Каже, що досвід протистояння у Харкові та ДАПі неможливо порівняти.
“ДАПі було небезпечніше, бо ворог був просто через стіну. А тут у небезпеці вже твій дім, родина. Тут гинуть мирні люди, діти. Там же були всі військові, вони знали на що йдуть. А тут ці [окупанти] вбивають дітей. Скільки в нас же дітей загинуло тільки у Харкові? І проти кого росіяни воюють? Вони воюють проти цивільного населення. Вони не можуть підійти впритул, і показати, що вони чоловіки. Я не бачу їх “другою армією світу”. Ми їх розбивали, розбиваємо і будемо розбивати”, – каже “кіборг”.
Впевненості у цьому йому додають не лише результати бойових зіткнень на фронтових околицях Харкова та прилеглих населених пунктів, але й свідчення полонених російських найманців, яким пообіцяли легку прогулянку по Україні та дозволили творити будь-які злочини.
“Серед полонених росіян багато строковців. Нещодавно мої побратими взяли двох: один – 2002-го року народження, інший – 2000-го. Куди ви йдете? За що? А їм просто пообіцяли якісь там гроші. За 500 доларів люди йдуть на вірну смерть, вбивати мирних мешканців, а потім самі ж йдуть здаватися. Вони знають, що ми їх не будемо мучити. А що вони роблять, коли беруть наших полонених? Мою знайому змусили герб саму з руки зрізати ножем. У вороганемає жодної людяності!” – констатує “Баф”.
Кіборг-гвардієць “Баф” та його побратими беруть участь не лише в оборонних боях. Вони здійснюють відчайдушні рейди у глиб контрольованої ворогом території, а також роблять все можливе, аби відтиснути російських окупантів від рідного міста, зробити його безпечнішим для населення. Останні фронтові зведення демонструють ефективність тактики українських оборонців Харкова.
Відділення інформації та комунікації Східного територіального управління НГУ