Як кінолог Тимур та його напарниця Бігі стоять на варті безпеки Харкова

Служба в кінологічному підрозділі – це щоденна робота, яка вимагає не лише професійних знань, а й абсолютної довіри між людиною та собакою. Чотирилапі помічники Національної гвардії України допомагають виявляти наркотичні речовини, зброю та вибухівку, працюють на блокпостах і беруть участь у спеціальних заходах спільно з правоохоронними органами.

Начальник спеціальної кінологічної групи 5-ї Слобожанської бригади «Скіф» НГУ, сержант Тимур (позивний «Баха») розповів про свій шлях у професію, особливості підготовки службових собак та службу разом зі своєю чотирилапою напарницею – бельгійською вівчаркою малінуа на ім’я Бігі.

До лав Національної гвардії Тимур долучився у 2021 році та проходив строкову службу в 5-й Слобожанській бригаді «Скіф» НГУ, де й зустрів початок повномасштабного вторгнення. Згодом вирішив залишитися у війську та підписав контракт.

«Коли тільки починав служити, мені не хотілося просто місяцями монотонно заступати в наряди. Прагнув розвитку, чогось нового. Кінологія здалася саме тією галуззю, де можна постійно вчитися», – розповідає військовослужбовець.

Професійну підготовку він проходив у Кінологічному центрі Національної гвардії України, а нині паралельно здобуває вищу освіту за юридичним напрямом.

Любов до тварин супроводжувала Тимура ще з дитинства. Каже, що в родині завжди були домашні улюбленці, а собак він ніколи не боявся.

Сьогодні його головною напарницею є малінуа Бігі – службовий собака, який допомагає виконувати завдання у прифронтовому Харкові. За словами кінолога, вибір службового собаки – відповідальний процес. Перш ніж потрапити до підрозділу, цуценята проходять ретельний відбір.

«Для нашої специфіки важливо, щоб собака був орієнтований не на їжу, а на апортувальний предмет – іграшку чи м’ячик. Також потрібна міцна нервова система, щоб тварина не лякалася сторонніх подразників, шуму чи вибухів. Ти приходиш, перед тобою кілька відібраних цуценят, і ти обираєш серцем», – говорить Тимур.

Він додає, що до служби можна прийти й зі своїм власним собакою, якщо той відповідатиме необхідним вимогам та успішно пройде підготовку.

Навчання службових собак ґрунтується на грі та виробленні умовних рефлексів. Спочатку тварину навчають знаходити улюблену іграшку, а вже потім до неї додають певний запах – наркотичних речовин, зброї чи вибухівки.

«Собака відчуває запах, знаходить предмет і розуміє: винагорода дається саме за цей запах. Паралельно ми механічно привчаємо її робити «позначку» – завмирати, сідати або лягати біля знахідки. Це знак для кінолога», – пояснює військовослужбовець.

За словами Тимура, нюх службового собаки є надзвичайно чутливим. У носі собаки налічується від 250 до 300 мільйонів рецепторів, тоді як у людини їх лише від 5 до 10 мільйонів. Саме тому чотирилапі помічники здатні вловлювати навіть незначний запаховий слід.

Кінологічна група активно працює на блокпостах Харкова, а також залучається до проведення обшуків спільно зі співробітниками Служби безпеки України та підрозділів контррозвідки.

«Буквально нещодавно на одному з блокпостів Бігі відпрацювала по автомобілю. Водій навіть не підозрював, що викликає якусь цікавість. Але Бігі раптом переключилася безпосередньо на людину і чітко ткнула носом у кишеню. Коли чоловіка попросили показати вміст, виявилося, що він віз із собою чималий пакунок із канабісом», – згадує Тимур.

При цьому службові собаки не проявляють агресії без причини. Вони навчені діяти спокійно та чітко виконувати команди кінолога.

«Якщо є шлейф запаху, собака обов’язково зреагує. Вона не вкусить людину, а просто вкаже носом і сяде поруч. За поведінкою тварини кінолог одразу бачить зміну концентрації запаху», – пояснює військовослужбовець.

Особливу увагу кінолог звертає на породу малінуа. За його словами, це надзвичайно розумні, енергійні та швидкі у навчанні собаки, які потребують постійної роботи та фізичного навантаження.

Бігі перебуває на балансі військової частини та живе у спеціально облаштованих вольєрах, де забезпечені належні умови утримання, харчування та догляду. У вільний час Тимур забирає свою напарницю до себе.

«На наш емоційний контакт це взагалі не впливає – вона чітко знає, що я її господар і лідер. Іноді хочеться побалувати її – купую свіжого м’яса чи смаколики для занять. Тварині теж іноді хочеться свого роду «десерту»», – усміхається кінолог.

Попри складну службу, Тимур знаходить час для спорту та відпочинку з близькими. А цивільним громадянам радить не залишатися осторонь та підтримувати українських захисників.

«Наша праця – це важка щоденна дисципліна, але вона наближає спільну перемогу», – наголошує він.

Про майбутнє військовослужбовець говорить стримано, проте впевнено: кінологія назавжди залишиться частиною його життя. «Поки що в пріоритеті служба та кар’єрний ріст у цьому напрямку. Можливо, з часом це буде розвиток у ще більш професійних, елітних структурах, які виконують специфічні та складні завдання. Але те, що кінологія залишиться в моєму житті на сто відсотків – це факт», – підсумовує Тимур.