Як не замерзнути без централізованого опалення?

В цій публікації ми зібрали корисні поради, які можуть допомогти пережити зимові морози у випадку зникнення газу чи централізованого опалення в будинках.

Пригадуємо досвід 1990-х

Наразі влада не приховує, що опалювальний сезон буде дуже складним, а в багатьох окупованих та вщент зруйнованих населених пунктах його не буде зовсім. Деякі експерти схиляються до думки, що Харків може спіткати саме така доля – якщо обстрілами буде виведено з ладу занадто багато об’єктів тепло-, газо-, водо- та енергопостачання. Але поки що місто тримається, і влада запевняє, що тепло в будинки подаватиметься (там, де це технічно можливо), хоча температура в квартирах, швидше за все буде нижчою за нормативну. Дещо подібне ми вже проходили в 1990-ті, тому для початку варто згадати ті нехитрі засоби, якими рятувалися від холоду в ті часи.

На жаль, цілком покладатися на електрообігрівачі не можна, бо старі внутрішньобудинкові електромережі за останні 25 років не стали кращими, ніхто їх не заміняв, отже, якщо всі сусіди увімкнуть електроопалення, система, швидше за все, не витримає. Щоправда, більшість багатоквартирних будинків у Харкові наразі стоять напівпорожніми, тож, можливо, мережі і впораються…

Якщо радіатори дають хоч трохи тепла, важливо не витрачати його на обігрів зовнішньої стіни. Найпростіший спосіб — розмістити між батареєю та стіною звичайну фольгу, і тепло відбиватиметься від неї у бік кімнати.

Європейці давно взяли за звичку використовувати двошарові (з підкладкою) штори довжиною до підвіконня. В закритому вигляді вони затримують холод, що йде від віконного скла, але в той же час не заважають теплу від батарей поступати до приміщення. Якщо маєте довгі штори, можна просто підгорнути їх, склавши «залишок» на підвіконні. Не забуваймо також про здатність сонця прогрівати приміщення, і в ясну погоду впускаємо сонячні промені до кімнати.

Якщо у вас збереглися шматки поліетиленової плівки з «бульбашками» (її зазвичай використовують у пакуванні побутової техніки), можна прикріпити їх до віконного скла, просто змочивши водою. Щось роздивитися через таке вікно буде проблематично, але світло до приміщення проходитиме, а головне – тепловтрати через скло знизяться майже наполовину.

Не зайвим також буде згадати моду колишніх часів на килими. В залежності від товщини вони теж здатні захищати квартиру від холоду, що йде від бетонних стін та підлоги. Взагалі пухкий текстиль (плєди, подушки, ковдри тощо) здатний декілька годин зберігати в собі тепло і поступово віддавати його в повітря. Не випадково кімната з м’якими меблями нам одразу здається теплішою, ніж з офісними.

Японські хитрощі

Дехто пропонує взяти до уваги досвід японців, у яких не розповсюджене центральне опалення, і взимку температура повітря в квартирах тримається на рівні 13–17 градусів. Справа в тому, що традиційно японське житло має слабку теплоізоляцію стін – цього вимагають умови спекотного і вологого літа. Якщо приміщення не буде провітрюватися, в ньому дуже швидко заведеться пліснява. Тому японці вимушені будувати житло, в якому постійно циркулює повітря. Зрозуміло, що взимку тепло в таких будинках не затримується. Тому люди навчилися обігріватися локально. Наприклад, замість опалення всієї квартири включають швидкий обігрів тільки однієї кімнати, в якій найближчим часом знаходитимуться мешканці. Дуже популярні в місцевих інтер’єрах котацу – низькі столики з електропідігрівом, до якого додаються ковдри. Сидячи (чи напівлежачі) за таким столом, можна довгий час працювати за комп’ютером, читати книжки, дивитися телебачення та просто відпочивати, не зважаючи на прохолодне повітря в кімнаті, бо все тіло знаходиться в теплі. Також японці перед сном розігрівають холодне ліжко за допомогою різноманітних грілок.

Власне, дещо подібне знайомо і нам. Інша справа, що ми майструємо такі засоби обігріву власноруч, пристосовуючи наявне приладдя, а в японців про це дбають промисловість та торгівля. Є в них навіть підігрів для сидіння унітазу. Втім, в нас вже порівняно давно є у продажу, наприклад, простирадла з електропідігрівом. Ціни на них наразі становлять від 350 до 2 тис. грн.

Певним порятунком від холоду може стати і термобілизна. Правильна термобілизна повинна не «парити» тіло, а здійснювати терморегуляцію аналогічно тому, як це робить наша шкіра. В залежності від зміни температури повітря вона або віддає зайве тепло та вологу назовні, або блокує. Таким чином підтримується постійна температура тіла. Комплект якісної термобілизни (вона може бути як з натуральних волокон, так і з синтетичних) коштує декілька тисяч гривень.

Від 600 до 2500 грн. коштує спальний мішок, що також допоможе зберігати тепло під час сну.

В тренді – хата з пічкою

Безпечніше за мешканців багатоквартирних будинків почуватимуться цієї зими власники приватних будинків. Такий будинок можна утеплити зовні посиленим шаром пенопласту. Експерти радять використовувати не 10-сантиметровий шар утеплювача, а завтовшки 25–30 см. Тоді такий будинок-термос остигатиме усього на 0,5 градуса за день. Отже, витрати на потрійне утеплення швидко компенсуються економією на опаленні. Але треба також подбати про якісну вентиляцію.

Нашвидкуруч можна утеплитися пінопластом і зсередини. Для цього достатньо 3-сантиметрового шару. Але  внутрішнє утеплення може спровокувати появу плісняви на стінах, якщо не буде зроблене правильно з урахування вентиляції. Якщо немає часу та коштів цим займатися, можна утеплитися на власний розсуд, а після зими дослідити стіни під утеплювачем та в разі потреби зняти його. За 3–4 місяці великої шкоди певно не стане.

Беззаперечно у виграші знаходяться власники будинків, які зберегли пічне опалення. За умови достатнього запасу дров (з вугіллям, на жаль, в країні теж криза) таке житло стає по-справжньому автономним і незалежним від газопостачання. Щоправда, багато лісів наразі заміновано або знаходяться на тимчасово окупованих територіях, тому дрова дуже подорожчали і коштують від 1,5 до 2,5 тис. грн. за кубометр в залежності від породи дерева і відповідно калорійності деревини. Колоті дрова коштують приблизно на третину дорожче. На зиму їх знадобиться до 10 кубометрів.

Цього року багато харків’ян, в кого збереглися сільські хати в якості літніх дачних будиночків, були вимушені повернутися до способу життя своїх батьків та дідів: полагодили пічки та придбали дрова. Містянам, які не мають такої нерухомості чи сільських родичів, готових надати прихисток, можна порадити вже зараз пошукати житло у передмісті та дальніх селах, домовитися про аренду та закупівлю дров. Якщо сума витрат виходить завеликою, можна запропонувати родичам чи друзям об’єднатися під одним дахом на 2–3 найхолодніших місяці. Звісно, таке вимушене співмешкання може бути втомливим. Але це все ж таки краще, ніж серйозно захворіти від переохолодження в цей і без того важкий час.

Буржуйка – не для багатоповерхівки

Зрозуміло, що далеко не всі харків’яни зможуть виїхати з міста, рятуючись від холодів. На те люди мають різні причини. Тому вже зараз дехто дивиться в бік пічок-буржуйок. Щоправда, користуватися буржуйками в приміщеннях багатоквартирних будинків не можна, бо виводити дим в вентиляційні шахти заборонено, щоб раптом не отруїти сусідів. Зробити димохід через вікно – теж загрожує незручностями сусіднім квартирам, до яких може затягувати дим. До того ж, буржуйка небезпечна сама по собі, оскільки є джерелом відкритого вогню. А в Харкові останні півроку роботи для рятувальників і без того занадто.

Можна припустити, що частина харків’ян облаштуються (або вже це зробили) в теплих гаражах, дачних будиночках або навіть у нежитлових приміщеннях на підприємствах, де вони працюють, і обігріватимуться вони там саме буржуйками. В інтернеті є купа порад щодо того, як зробити таку пічечку власноруч (звісно, якщо ви маєте навички роботи зі зварювальним апаратом). А втім її можна і купити. Ціни у Харкові складають від 3 до 15 тис. грн. в залежності від розмірів та «тюнінгу», а також виробництва – кустарного чи промислового. Буржуйка невибаглива: її можна топити дровами, хмизом, сміттям або папером. Але вона потребує постійної уваги.

Намет – не тільки для безхатьків

У випадку раптового зникнення опалення його можуть відновити окремим будинкам за допомогою мобільних котелень. Це зручні для обслуговування невеличкі блочні будівлі з сучасним обладнанням. Звісно, така котельня не може переїжджати на колесах від одного будинку до іншого, але в порівнянні з традиційними котельнями вона може бути швидко змонтована у потрібному місці, аби там був типовий фундамент, дренажний колодязь для чистої води та кріплення для димової труби, а також кілька метрів теплотраси до будинку.

Останнім часом певну кількість мобільних котелень було встановлено біля будинків, віддалених від основних джерел тепла або таких, що мали у підвалах вбудовані старі котельні. Зазвичай це забудова середини минулого століття. До зими для Харкова та області планується придбати декілька мобільних котелень на випадок пошкодження обстрілами теплових мереж чи джерел тепла та термінового відновлення теплопостачання до окремих будинків.

Вочевидь, збільшиться потреба і в пунктах обігріву, які під час морозів вже більше десяти років встановлюють в місцях найбільш жвавого пересування людей: біля ринків, вокзалів тощо. Зазвичай такими наметами користувались переважно безхатьки або випадкові перехожі, але цієї зими тимчасовий прихисток в них може знадобитися і звичайним мешканцям, яких холод виганятиме з власних осель. Харків’яни вже підказують владі, що пункти обігріву мають бути якщо не біля кожного будинку, то принаймні на такій відстані, щоб людина могла пішки дістатися до найближчого з них.

Звісно, всі ми сподіваємось на краще – що зима буде теплою, країні вистачить газу, а ворожі обстріли зникнуть, як і самі окупанти. Та все ж таки варто підготуватися до гіршого розвитку подій, аби напередодні зими почуватися впевненіше.